Очільник французького сегмента програми бойової авіаційної системи майбутнього, відомої як FCAS (Future Combat Air System), генерал-майор Жан-Люк Моріц цього тижня повідомив журналістам, що у рамках цієї програми розглядається одразу чотири різних варіанти винищувачів наступного покоління NGF (Next Generation Fighter).
Причому вибір буде скорочено до двох претендентів до червня наступного року, а через менш як півтора року, у березні 2025 року, оберуть остаточний варіант винищувача шостого покоління, розповідає видання Breaking Defense.
Читайте також: Найновітнішій B-21 Raider, перший літак шостого покоління, здійснив перший політ (фото та відео)
Нагадаємо, що сьогодні у цій програмі беруть участь одразу три країни — Франція, Німеччина та Іспанія, і з приєднанням останньої у проєкті було чимало суперечностей передусім щодо розподілу частки ролі того чи іншого підприємства у створенні винищувача (бо сама програма FCAS є ширшою і охоплює створення загальної бойової авіаційної системи включно, наприклад, з безпілотниками).
А, наприклад, на початку листопада у ЗМІ взагалі була оприлюднена інформація, що Німеччина може вийти з програми — втім, Моріц відзначає, що зараз відчувається “хороша робоча атмосфера і досягаються результати”.
Зараз у рамках програми FCAS три головні підрядники — компанії Dassault, Airbus та Indra — працюють над трьома елементами NGWS (Next Generation Weapon System) — це власне бойовий літак NGF, “дистанційні носії” [remote carriers], тобто БПЛА, які будуть працювати з цими літаками (фактично так само, як в американській концепції Loyal Wingman), а також “хмарними технологіями”.
Система FCAS має стати новим поглядом на способи ведення бойових дій у повітрі, де різні елементи взаємодіють між собою, отримуючи інформацію з різних платформ, датчиків, сенсорів, центрів управління тощо.
Щодо останнього, то йдеться про так звану АСС (Air Combat Cloud), яка буде забезпечувати отримання даних від різних джерел, а також відповідати за їхній пошук та накопичення у режимі реального часу, і ця система буде спроєктована таким чином, що навіть у випадку втрати зв’язку з екіпажем одного з літаків всі інші платформи, які об’єднані у мережу, матимуть можливість продовжувати свої завдання.
Як відзначає Моріц, ця “бойова хмара” має бути спроєктована так, щоб забезпечувала сумісність з іншими літаками країн-членів НАТО — F-35, Typhoon, Gripen, Rafale. І що зараз саме над цією “хмарою” працюють найактивніше з усіх напрямків — а це літаки, двигуни, безпілотники, моделювання, датчики та малопомітність.
Читайте також: Чи можна переробити МіГ-29 під балістичну ракету, і скільки часу треба
