Російський полігон “Капустин Яр”, який є одним з центральних майданчиків для випробування ракетної техніки, випустив відео на своє 78-річчя, в якому було показано ряд проєктів, що випробовувались на ньому. Серед них – пускова до зенітного ракетного комплексу з ракетами “повітря-повітря” Р-77.
Технічно – це спроба повторити доволі прагматичне західне рішення – перетворити ракету “повітря-повітря” на зенітну. Таке рішення реалізовано у таких ЗРК, як IRIS-T, NASAMS, VL MICA, SPYDER, і саме його у РФ намагаються реалізувати за допомоги ракети середньої дальності Р-77, яка також відома під назвою РВВ-СД.
Читайте також: ЗСУ б’ють рідкісною ракетою 9М79, як РФ хоче прикривати штурмові групи від дронів та інші новини тижня
Р-77
На жаль у відео увійшов фрагмент лише з нічним пуском, єдине пояснення чого – приховати досягнутий рівень рішення. Бо у ролі пускової використаний перероблений БМ-21 “Град”.
І замість пакета з некерованими реактивними снарядами на підйомно-поворотний механізм встановлено пілони з Р-77. Тобто рішення із цією пусковою нагадує лише ерзац-рішення на рівні югославських Pracka 90-х років.
Імпровізовані ЗРК Pracka RL-2 та Pracka RL-4
Зазначимо, що важливою умовою для шасі ЗРК є м’який хід та мінімізація вібрацій. А Р-77 з активною радіолокаційною головкою самонаведення та підвіска “Урала” – це чергове анлоговнєтне рішення.
І все це в умовах, коли проєкт створення ЗРК з ракетою “повітря-повітря” у РФ існує з 90-х років та відомий під назвою “Ельник” й ведеться МКБ “Вымпел”. Він також відомий під назвою РВВ-АЕ-ЗРК і ще у 1996 році була продемонстрована модифікована Р-77 для запуску із вертикальної пускової установки, а у ролі шасі пропонувався лафет від зенітки С-60 або пускова від ЗРК “Квадрат” чи “Куб”.
РВВ-АЕ-ЗРК
Але проєкт так і залишився майже забутим, бо однією з причин стала дуже мала дальність РВВ-АЕ-ЗРК – до 12 км. При цьому саме ракета Р-77 має задекларовану дальність пуску як ракета “повітря-повітря” у 110 км. Таке падіння дальності вочевидь пов’язано з недостатнім питомим імпульсом твердопаливного двигуна.
А для Р-77 у її стандартному виконанні ситуація погіршується ще й решітчатими рулями, бо вони створюють додатковий аеродинамічний опір. І саме тому для Р-77 у версії для зенітної ракети вони були замінені на звичайні. Водночас у версії, що випробовувалась стандартна ракета без змін решітчатих рулів. Також у розділ “втрачені технології” увійшов і транспортно-пусковий контейнер.
ЗРК з Р-77
І саме через такі комплексні проблеми у РФ ракета “повітря-повітря” з дальністю 110 км перетворюється на зенітну із дальністю 12 км. Для порівняння старі версії американських АІМ-120А/B з дальністю 55-75 км у ролі зенітних на ЗРК NASAMS-1 дають дальність до 25 км. Німецька IRIS-T з 25 км на IRIS-T SLS демонструє 12 км. Французка MICA – з 60-80 км до 20 км на VL MICA.
Й таким чином у РФ просто не можуть ефективно повторити нібито доволі просте та прагматичне рішення. Більше того, за близько 20 років розробки ще й втратили ряд технологій. Але на фоні масової появи танк-сараїв, вже забутими “шушпанцерами” у вигляді МТ-ЛБ із корабельною зеніткою 2М-3 чи ерзац-РСЗВ з РБУ-6000, поява у РФ таких ерзац-ЗРК на шасі “Града” – доволі очікувано.
Читайте також: Ворог визнає, що йому бракує можливостей відбивати атаки надводних дронів-камікадзе вночі
