Нова ракета, котра має перевершити навіть значну модернізацію HARM, ймовірно, перебуває на етапі прототипу та буде запущена у виробництво через два роки, проте, попри амбітні вимоги, виглядає, що кандидат вже є
Військово-морські сили США оголосили запит на інформацію від оборонних виробників щодо протирадіолокаційної ракети, призначеної для пусків з F/A-18 та F-35. Відповідне оголошення (ідентифікатор N00019-26-RFPREQ-WPM242-0141) опубліковане на урядовому веб-сайті та містить перелік вимог.
Деякі з них є досить передбачуваними. Зокрема, вказано вимогу щодо широкого спектру дії головки самонаведення, зі здатністю націлювання на сучасні РЛС, захищена від перешкод супутникова навігація, а також можливість ураження об’єктів на “великих відстанях”.
Проте інші є вже зовсім неочевидними. Наприклад, від розробників запитують вказати можливість нейтралізації не лише наземних об’єктів, а й повітряних. А крім стійкості до РЕБ, зазначена здатність протистояти оборонним заходам супротивника для боротьби з ракетами класу “повітря-повітря” – дипольним відбивачам, тепловим пасткам тощо.
Крім того, цю ракету ВМС США прагнуть отримати оперативно. Вони зацікавлені у вже зібраному зразку, який містить всі складові (All Up Round – AUR). Який досяг технологічного рівня TRL 7, а отже прототип вже проходить тестування у відповідному середовищі. Розробка має бути завершена протягом двох років, а прогнозований обсяг виробництва має складати щонайменше 300 цих ракет на рік.
Іншими словами, ВМС США шукають швидке, фактично вже існуюче рішення, яке дозволить вражати не тільки наземні радіолокаційні станції, але й літаки далекого радіолокаційного виявлення. І хоча застосування протирадіолокаційних ракет на кшталт AGM-88 HARM може здатися логічним і проти літаків ДРЛВ, для неї такої можливості не передбачено.
Більш того, навіть її значна модернізація AARGM-ER, здатна вражати РЛС та кораблі, але не літаки. Хоча її дальність у 300 км цілком дозволяє це робити з реальних дистанцій повітряного бою.
Зі сторони Defense Express можливо зробити обережне припущення, щодо того, чого саме можуть прагнути ВМС США, незважаючи на наявність серійної AARGM-ER від Northrop Grumman.
Задекларований дуже короткий термін завершення робіт, наявність прототипу, велика дальність та універсальність можуть вказувати на те, що, як мінімум, одним з претендентів цілком може бути версія AIM-174, котра є зенітною SM-6 від Raytheon. І вона вже інтегрована під F/A-18. Але ця версія має бути з новою головкою самонаведення, яка буде мати розширений пасивний режим для наведення на випромінювання з можливістю перемикання на активний.
В кінцевому підсумку у SM-6 вже вирішене питання ураження наземних об’єктів, а в AIM-174 – забезпечення цілевказівки для атаки по повітряним цілям на дальностях, котрі мають бути в межах 500+ км, зважаючи на те, що у режимі “земля-повітря” вона б’є на 370 км, а “земля-земля” – 460 км.