Усі керовані ракети від Anduril, Leidos, CoAspire та Zone 5 Technologies, які активно замовляються Сполученими Штатами, вирізняються розміром боєголовки, що є меншим, ніж у далекобійних БПЛА
Міністерство оборони США повідомило про підписання базових угод на нові недорогі та масові крилаті ракети від Anduril, Leidos, CoAspire та Zone 5 Technologies. Угода передбачає поставку 10 тисяч ракет типу LCCM (Low-Cost Containerized Missiles), призначених для запуску з наземних пускових комплексів, які будуть поставлятися у період з 2027 по 2029 роки включно. Але перші тестові зразки від чотирьох компаній для проведення оцінки будуть закуплені вже з липня 2026 року.
Які саме ракети будуть включені до замовлення не було зазначено, проте цей недолік частково компенсували самі фірми. Зокрема, Anduril оголосив про укладення базової угоди на поставку мінімум 3000 ракет Barracuda-500M (SLB-500M), з яких від 1000 ракет і 60 пускових установок вже у 2027 році. При цьому компанія вже пристосувала цю ракету до наземного старту у 2025 році.
Leidos повідомив про замовлення на 3000 одиниць ракет, які будуть розроблені на базі AGM-190A Black Arrow. Але нова ракета буде майже вдвічі більшою та забезпечить поліпшену результативність виконання завдань і матиме більшу відстань польоту за рахунок розширеної ємності паливних резервуарів.
CoAspire заявила про досягнення домовленості щодо ракети Ghost для наземного застосування, що базується на RAACM-ER, проте без уточнення кількості.
Zone 5 Technologies є єдиною, хто не анонсувала на власних інформаційних платформах про отримання базового контракту від міноборони США. Але відома завдяки розробці AGM-188A Rusty Dagger, яка разом із RAACM була створена для потреб України за програмою ERAM та мають постачатися завдяки контрактам на 825 млн доларів.
І все, що поєднує ці крилаті ракети – невеликі розміри, разом із малою бойовою частиною, що і дозволило зробити їх порівняно дешевими та масовими. Зокрема, відомі ціни на ERAM близько 246,2 тисячі доларів. В той же час, версії для наземного пуску, а також збільшеної дальності, безумовно, будуть дорожчими.
Для розуміння величини бойового заряду цих ракет та дистанції їх польоту. Barracuda-500M від Anduril має БЧ вагою 45 кг, але дальність понад 900 км.
AGM-190A Black Arrow від Leidos в цілому важить тільки близько 200 фунтів (90 кг) при дальності польоту до 740 км. Навіть її збільшення вдвічі, до 180 кг, все одно буде означати, що обсяг бойової частини обчислюється десятками кілограмів. А відомі ракети від CoAspire та Zone 5 Technologies були створені у категорії 500-фунтових авіаційних боєприпасів (227 кг), отже вони також матимуть подібну бойову частину.
Іншими словами, у цих нових американських крилатих ракетах бойові частини будуть навіть меншими, ніж у далекобійних дронах, які використовують Україна та РФ. Зокрема, у “Шахеді” вже тривалий час використовується 90-кг бойова частина, а, з відомого, у нових FP-1 БЧ збільшена до 105 кг.
Захоплення Пентагону саме такими засобами далекобійного ураження відоме давно. Тому що розрахунок зроблений на війну на Тихому океані проти Китаю, де на островах та атолах, на думку американських військових, капітальних укриттів не буде. Замість цього необхідно буде вражати величезну кількість цілей на великих відстанях. Водночас, у Китаї вже давно збагнули цей намір США та вже “бетонують” ППО у бункерах з розсувним дахом.