Норвезький Kongsberg отримав від міноборони країни замовлення на зенітні ракетні комплекси NASAMS, точніше – на пускові та командні пункти, бо РЛС AN/MPQ-64 Sentinel до цього ЗРК виробляється у США компанією Raytheon, як й ракети до нього.
Відповідно до повідомлення Kongsberg, виробництво нових комплексів має компенсувати прогалину в обороноздатності країни, яка утворилась через передачу NASAMS до України. Нагадаємо, що ще у листопаді 2023 року уряд Норвегії повідомив, що планує замовити вісім пускових та чотири пункти управління NASAMS.
Читайте також: Куди й чим влучили по аеродрому Бельбек у окупованому Криму
Структура NASAMS
Оголошена Kongsberg вартість контракту на пускові та командні пункти складає 1,4 млрд норвезьких крон – приблизно 133 млн доларів. Таким чином командний пункт NASAMS лише з двома пусковими до кожної для збройних сил Норвегії коштують по 33,25 млн доларів.
Водночас загальна вартість, як повідомляв норвезький уряд, має становити 1,15 млрд доларів, з яких валова частина піде на закупівлю ракет – 860 млн доларів. Ще 157 млн доларів залишається на AN/MPQ-64 Sentinel, яких скоріш за все замовлено чотири одиниці, з огляду на кількість командних пунктів, а також додаткові витрати, які супроводжують будь-який оборонний контракт.
Зазначимо, що орієнтовна вартість AN/MPQ-64 Sentinel, на прикладі дозволу Агенції з оборонної співпраці США (DSCA) для Єгипту від 2016 року, складала до 8,75 млн доларів за РЛС. Але це доволі старий ціновий показник, тим більш – граничної ціни, а не вартості закріпленої у твердому контракті.
AN/MPQ-64 Sentinel
Водночас найголовнішою проблемою сучасного виробництва озброєння, яку чудово демонструє контракт з Kongsberg – строки виконання. Як повідомили у компанії постачання замовлення має відбутися у 2026-2027 роках. Тобто на виготовлення вісім пускових та чотирьох пунктів управління NASAMS закладається 3-4 роки.
Й у цій ситуації вже не сильно важливо, чи є закладанням таких строків результатом завантаженості Kongsberg іншими замовленнями, прив’язкою виробництва пускових та командних пунктів до потужностей Raytheon, яка виробляє не лише РЛС, а й ракети AIM-9X та AIM-120, які використовуються у NASAMS.
Бо фактом залишається те, що не посилення власної ППО, а просто закриття прогалини, вимагає очікування у декілька років. Й все впирається просто у технологічні цикли виробництва та малі виробничі потужності.
Читайте також: Чи бачать у ЗСУ майбутнє для бойових роботів: командир бригади про досвід експлуатації таких платформ
