Одна з ключових переваг JAS 39 Gripen полягає в тому, що Saab надзвичайно лояльний до інтегрування озброєння під свій літак, а для України це критично з двох причин
Україна наближається до фіналізації остаточної угоди щодо шведських винищувачів JAS 39 Gripen від Saab, які планується придбати в кількості до 100-150 одиниць і зараз, як зазначили у Міноборони, вже активно ведеться підготовча робота для підписання угод. У зв’язку з цим часто згадуються переваги цього літака, зокрема, щодо його застосування з автотрас, інколи без уточнення, що за цією зовнішньою простотою ховається ціла стратегічна система Bas 90.
Проте дуже часто ігнорується ще одна перевага, яка для України взагалі може бути визначальною. Це “всеїдність” Gripen у питанні арсеналу. Оскільки Швеція фактично володіє лише однією національною авіаційною ракетою, протикорабельною RBS-15, решта озброєння на цьому літаку – іноземного виробництва.
І заявлений перелік озброєння для Gripen E/F містить американські, німецькі, британські, загальноєвропейські, ізраїльські, шведські та навіть північноафриканські ракети. Наприклад, Gripen стандартно застосовує не лише найбільш далекобійну Meteor від європейської MDBA, але й значно поширенішу американську AIM-120, відому в Україні німецьку IRIS-T та екзотичну A-Darter з ПАР.
І це насправді зовсім не проста можливість. Наприклад, французькі Rafale використовують лише французькі ракети. Навіть замість 70-мм APKWS чи FZ275 LGR, як протидронове рішення під нього інтегруються несумісні 68-мм Aculeus LG.
Досить нечасто можна зустріти неамериканські ракети на американських літаках. Навіть на F-16, який на службі вже майже пів століття та активно експортувався. На ньому за весь цей час, якщо не враховувати як виняток ізраїльський F-16I Sufa, “прижились” лише IRIS-T. І хоча загалом у США відкриті до інтегрування нового озброєння на свої винищувачі, на практиці терміни інтеграції Meteor під F-35 перенеслись кудись у 2030-ті роки.
Загалом у Saab максимально відкриті до можливості інтегрування під свій літак нового національного озброєння. Наприклад, для Індії свого часу пропонувалася можливість встановлення на Gripen національного озброєння самостійно. А саме у це питання зараз уперлися Делі та Париж, які досі за крок до великого контракту на 114 Rafale.
А для України максимальне розмаїття озброєння на винищувачі важливе через власний досвід, коли залежність від одного постачальника чи навіть від однієї держави є ризикованим для обороноздатності. Крім того, для України можливість інтегрування власних ракет до винищувача – безсумнівно важлива опція.
Національний ОПК може розробляти та виготовляти власні ракети “повітря-повітря” ближнього бою та має проєкти ракет середньої дальності, окрім того – власну крилату ракету – “Нептун”, яка повинна мати повітряну версію. А також напрацювання для створення власних аеробалістичних ракет та ракет “повітря-повітря” великої дальності. Тобто Україна точно має що інтегрувати з власного озброєння під крило та фюзеляж Gripen.