Придбання крилатих ракет Tomahawk у США нині не є оптимальним рішенням з огляду на політику Вашингтона та вичерпання 30% їхніх запасів у війні з Іраном, але чому Берлін так наполегливо цього прагне
Німеччина продовжує намагання отримати американські крилаті ракети Tomahawk, про ймовірність придбання яких стало відомо ще на початку 2025 року. У листопаді прагнення перетворилось на план щодо закупівлі 400 одиниць Tomahawk Block Vb та трьох наземних комплексів Typhon, на що було заплановано витратити сукупно 1,37 млрд євро.
Однак, з того часу жодного поступу в цьому напрямку не було зафіксовано. Для підтримки угоди, за інформацією впливових західних джерел, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц особисто зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом. Це відбувається в час, коли Вашингтон швидко прямує до виходу з європейської безпекової системи, а сам Трамп відкрито критикує Німеччину за недостатню підтримку війни проти Ірану та загрожує вивести частину американського контингенту з її території.
Зважаючи на це, виникає логічне питання, чому Німеччина так наполягає на придбанні саме американських Tomahawk, незважаючи на наявність альтернатив. Зокрема, в самій Німеччині наприкінці грудня 2025 року схвалили фінансування Taurus Neo, яка має здатність долати відстань у 1000 км. Слід пам’ятати, що звичайні Taurus з радіусом дії 500 км вже давно не виробляються.
Загалом Taurus Systems GmbH, спільне підприємство MBDA Deutschland та Saab, має отримати 450 млн євро на підготовку до виробництва та завершення розробки. Ще 2,1 млрд євро планується виділити на закупівлю самих ракет. Однак основна проблема полягає в термінах постачання Taurus Neo – після 2029 року.
Тим часом розробка прямої європейської альтернативи Tomahawk – Land Cruise Missile (LCM) від MBDA в рамках спільного проєкту ELSA (European Long-Range Strike Approach), розпочата у 2024 році, принаймні публічно, не має жодного прогресу. Проте навіть за попередніми планами LCM має з’явитися не раніше 2028 року. У ЄС взагалі спостерігається активний “парад” національних проєктів.
Якщо чекати занадто довго, то Німеччині варто було б розглянути вже існуючі альтернативи. Наприклад, єдину доступну крилату ракету з радіусом дії 1000 км – MdCN (Missile de Croisière Naval) з Франції, вироблену конгломератом MBDA. Ключовим моментом є те, що вона саме “вироблялася” у минулому часі. Виробництво єдиної далекобійної зброї в усьому європейському сегменті НАТО було припинено після виконання замовлення в середині 2010-х років. І тільки зараз у Парижі мають намір відновити виробництво MdCN.
Отже, в даний момент не тільки в Німеччині, а й у всьому європейському сегменті НАТО до кінця десятиліття серійне виробництво крилатих ракет з радіусом дії від 1000 км взагалі не передбачається. Тому придбання Tomahawk у США прямо зараз є для Берліна одним із найбільш бажаних варіантів.
Разом з тим, основною перешкодою в цьому придбанні є те, що постачання навіть замовлених Tomahawk також займе певний час. Наприклад, Японія замовила 400 ракет Tomahawk і 14 систем управління ними в січні 2024 року за 1,7 млрд доларів, але жодної ракети ще не отримала, а перший есмінець, який буде ними озброєний, має бути готовий тільки у вересні цього року. Постачання американських крилатих ракет взагалі може бути відкладено через їх значне використання у війні проти Ірану, за оцінками CSIS, йдеться про понад 1000 випущених Tomahawk – 30% від загальних запасів.