Українська фристайлістка Катерина Коцар вперше в історії України потрапила до фіналу з біг-ейру на Олімпійських іграх. Після закінчення виступу вона отримала освідчення від коханого — офіцера Збройних Сил України.
Українська фристайлістка Катерина Коцар після історичного прориву у фінал ОІ-2026 отримала пропозицію руки та серця від свого майбутнього чоловіка – офіцера ЗСУ, повідомляє УНН, посилаючись на НОК та Суспільне Спорт.
Деталі
Українська фристайлістка Катерина Коцар успішно пройшла непросту кваліфікацію у біг-ейрі на XXV зимових Олімпійських іграх. Незважаючи на важкі погодні умови та не дуже гарне самопочуття в останні дні, Катерина проявила стійкість: після двох впевнених спроб вона до кінця залишалася у зоні проходження та з 11-м результатом завоювала квиток до фіналу. Таким чином, срібна медалістка Кубка світу 2025 з біг-ейру вперше в історії України вийшла у фінал у даній дисципліні на Олімпійських іграх.
У розмові з “Суспільне Спорт” Катерина поділилася враженнями від виходу у фінал, розповіла про стан здоров’я та неочікувану пропозицію від нареченого — офіцера ЗСУ.
Про враження та самопочуття
“Просто неймовірно чудова ніч і багато подій. Я досі не можу осмислити жодну з них, тому на це питання відповім трохи згодом. Звісно, ні, хто знає про освідчення? Якщо відверто, в мене останні декілька днів було дуже погане самопочуття, і я була надзвичайно рада прокинутись, відчуваючи сили для того, щоб виступати. Подумала, що найбільшим досягненням буде просто виступити, виступити добре. Здається, вийшло”, — поділилася Катерина Коцар.
Про умови та олімпійський трамплін
“Насправді чудовий трамплін, відмінний стан снігу. Весь день падав сніг, я весь час хвилювалася, щоб він перестав іти перед нашими змаганнями, тому що сніг під час стрибків зовсім не допомагає. І умови снігу пречудові, і сам трамплін чудовий — все на висоті”, — зауважила спортсменка.
Про акцію на підтримку Владислава Гераскевича
Після завершення виступу Катерина показала на камеру напис на рукавичці “Freedom of memory” (“Свободу пам’яті”): “Відверто кажучи, коли Владислава дискваліфікували, це дійсно стало дуже сумною для мене подією, я дуже глибоко цим перейнялась. Взагалі думала, що потрібно зробити щось таке дуже важливе. Але зрештою ці думки почали мене трохи вимотувати. Тому я зупинилася на ідеї, яка для мене звучала найбільш приємною, гармонійною та зрозумілою. І саме перед третьою спробою зробила цей напис”.