Фото: finclub.net
Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт “Про Бюро економічної безпеки України” № 10439 щодо удосконалення роботи установи. Цей закон є у Меморандумі з Міжнароднім валютним фондом.
Обирайте найкращі банки, страхові компанії, МФО та платіжні системи! До 15 лютого беріть участь у онлайн голосуванні рейтингу “ТопФінанс” та визначте своїх фаворитів разом з Delo.ua та журналом “ТОП100: рейтинг найбільших” Проголосувати
Про це повідомив представника уряду у Верховній раді Тарас Мельничук.
За його словами, також Кабінетом Міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України законопроєкт “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України” №10440.
Як Уряд хоче реформувати БЕБ
Як зауважив Мельничук, законопроєкт розроблено в рамках реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику з метою удосконалення правових засад діяльності Бюро економічної безпеки України, зокрема, в частині, що стосуються виконання ухвал слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів та про обшук іншого володіння, а також підслідності окремих кримінальних правопорушень.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Уряд пропонує:
1. Внести до Кримінального процесуального кодексу України наступні зміни:
- доповнити статтю 41 частиною четвертою, положеннями якої передбачити у кримінальних провадженнях надання підрозділам детективів або оперативно-технічним підрозділам письмових доручень на проведення слідчих (розшукових) дій, за винятком негласних слідчих (розшукових) дій, детективом Бюро економічної безпеки України або прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні;
- доповнити статтю 165 частиною п’ятою, положеннями якої удосконалити порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, передбачивши, що виконання вказаної ухвали здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена. Пропонованими змінами передбачено порядок повідомлення Ради бізнес-омбудсмена про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, а також права і обов’язки представника Ради бізнес-омбудсмена та наслідки його нез’явлення;
- аналогічні зміни пропонується внести до частини першої статті 236 КПК, положення яких стосуються виконання ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмена;
- внести зміни до статті 216 КПК, якими досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 305 КК, що підслідні слідчим органам безпеки, передбачається віднести до підслідності Бюро економічної безпеки;
- внести зміни до статті 214 КПК з метою уточнення деяких повноважень службових осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення в органі досудового розслідування;
2. Внести зміни до:
- Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” в частині надання виключного права органам Бюро економічної безпеки України та Національному антикорупційному бюро України в межах їх компетенції порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;
- Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” в частині виключення Національної поліції України та Служби безпеки України з переліку органів державного фінансового контролю;
- Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” щодо надання права спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю надавати письмові доручення контролюючим та/або митним органам з підстав, передбачених пунктом 2 статті 18 цього Закону, виключно з урахуванням правил підслідності кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
“Велике нічого”: законопроєкт про те, як НЕ перезавантажити БЕБ
Подані законопроєкти вже встиг розкритикувати народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Він зауважив, що законопроєкти про те, як” НЕ перезавантажити БЕБ і зберегти вплив Офісу президента”.
Що не так із законопроєктами:
На думку Железняка, законопроєкт № 10439 не передбачає перезавантаження БЕБ, а навпаки цементує систему і людей від ОП які зараз призначені в БЕБ. А саме перезавантаження перенесено на рік після закінчення війни.
“Навіть відбір голови прописаний так, що його буде легко відкласти або зманіпулювати”, – підкреслює Железняк.
Він додає, що законопроєкт прямо порушує зобовʼязання перед МВФ, ЄС та G7, а прийняття в такому вигляді одразу призведе до зупинки фінансування.
Железняк також на слайдах зробив порівняння між тим що треба та що пропонують.
“Думаю, що це чудовий приклад, як черговий раз деякі представники Офісу президента підставили президента і його обіцянки бізнесу (викладені в рішенні РНБО). Ось вам і реальна політична воля, тобто її відсутність”, – підкреслює нардеп.
Він додав, що депутати будуть готувати альтернативну версію, яка дасть можливість реально перезавантажити БЕБ, а не зробити чергову профанацію з метою збереження політичного впливу над цим органом.
І щодо другого законопроєкту про зміни у КПК №10440, який також сьогодні був внесений в Раду, то там, за словами Железняка, відверто, відкритих зашкварів (поки) немає, але це знову “велике нічого”.
“Що буде він прийнятий – що ні, нічого не зміниться. Майже всі зміни, на яких наполягав бізнес проігноровані”, – констатував Железняк.
Він також навів пару прикладів.
“Головний пункт – пропонується, що Рада бізнес-омбудсмена буде залучена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ. Начебто норма звучить ок, тільки штат бізнес-омбудсмена трошки більше 30-ти і єдиний офіс в Київі. Та і вже вони самі публічно проти такої ідеї виходили. Тобто чиста профанація”, – зауважує нардеп.
Крім того в законопроєкті прописана можливість доручення на проведення слідчих дій тільки співробітникам БЕБ.
“Начебто ок, але в тексті другим абзацом це нівелюється і як залучали СБУ/ ДБР, так і далі будуть залучати. Знову профанація”, – підкреслює Железняк.
Також в документі прописано, що прокурор має невідкладно перенаправляти кримінальні впровадження за підслідністю.
“Начебто, звучить ок. Але така норма вже є і законопроєктом жодного наслідків за невиконання такої норми не несе. Коротше, профанація”, – наголошує нардеп.
Він додає, що всі норми про які просив та наполягав бізнес повністю проігноровані:
- нормальне врегулювання підслідності і відповідальність за її порушення
- заборона оперативним підрозділам СБУ втручатися в роботу БЕБ
- врегулювання повернення арештованого майна та і взагалі арештів
- питання обшуків
- посилення якості судового контролю
- багато інших важливих та корисних змін на захист бізнесу.
“Тому, шановний бізнес- я думаю за ці два тижні поки можна подати альтернативний законопроект, вам треба підготувати свою версію. Яка буде реально вирішувати проблеми тиску на бізнес, а не створювати чергове “велике нічого””, – підсумував Железняк.
