Фахівці передбачають наступну хвилю збільшення вартості продуктів в Україні у зв’язку зі складною обстановкою в енергетичній галузі.
Перебої з електропостачанням в Україні змушують підприємства витрачати ресурси на електроенергію від генераторів
Вартість харчової продукції в Україні у 2026 році продовжує показувати зростаючу тенденцію, що викликано підвищенням розцінок на електроенергію для промислових користувачів та систематичними вимкненнями електроенергії.
Про це інформує «Фокус».
Найбільш відчутно зростання цін позначиться на овочах та виробах, які потребують особливих температурних умов зберігання. Ситуація стає ще гіршою через те, що підприємства змушені витрачати величезні суми грошей на забезпечення незалежної роботи під час відсутності електропостачання.
«Дорога» електроенергія та функціонування на генераторах
З 9 лютого ціна електроенергії для промислових споживачів досягла найвищих показників. Як зазначив очільник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, зараз ціна для підприємств становить 15 гривень за кіловат, що майже втричі більше за тариф для населення (4,33 грн). Проте найбільшого впливу на собівартість продукції завдають навіть не тарифні ставки, а вимушений перехід на альтернативні джерела живлення під час вимкнень.
«Основна проблема — не в ціні з мережі, а в тому, скільки обходиться кіловат-година з генератора», — роз’яснив економіст.
За розрахунками фахівця, типовий дизельний генератор використовує приблизно 2 літри пального за годину. За 8-годинний робочий день компанія спалює близько 16 літрів дизельного палива, що коштує майже тисячу гривень. Якщо додати сюди витрати на мастило, антифриз, знос обладнання та оплату праці співробітників, які обслуговують техніку, суми стають значними. У середньому тільки на електроенергію з генератора малий бізнес може витрачати 700–800 доларів на місяць.
Які вироби в групі ризику
Збільшення максимальних цін на ринку електроенергії підвищує витрати енергоємних виробництв. Аналітик УКАБ Максим Гопка акцентує увагу на тому, що найбільш чутливими до підвищення тарифів є хліб і борошняні вироби, оскільки робота млинів і пекарень прямо залежить від надійного енергопостачання.
Також відчутно може зрости вартість молочної продукції, де значну частину собівартості становлять витрати на охолодження, пастеризацію та зберігання. Окрема категорія ризику — заморожені вироби, які вимагають безперервного охолодження на всьому логістичному шляху.
Окрім того, на початку весни зазвичай очікується збільшення вартості на овочі «борщового набору» через вичерпання запасів у сховищах і перехід на дорожчий імпорт.
У Інфляційному звіті Національного банку України (НБУ) також підтверджується, що масштабні руйнування енергетичної інфраструктури продовжуватимуть впливати на ціни. Підприємства змушені вкладати кошти в енергонезалежність, і ці витрати обов’язково перекладатимуться на кінцевого споживача.
Чи є ліміт зростання цін
Незважаючи на збільшення витрат, експерти запевняють: цінники в магазинах не можуть зростати безкінечно. Головним обмежувальним фактором є невисока платоспроможність українців.
Олег Пендзин підкреслює, що покупець «голосує гривнею». Якщо через витрати на генератори український сир стане дорожчим за імпортний польський аналог, покупець вибере дешевший варіант. Це змушує вітчизняних виробників шукати компроміс і зменшувати частину прибутку, щоб залишатися конкурентоспроможними.
«Ціни не підвищуються тільки через електроенергію — вони підвищуються лише настільки, наскільки ми готові заплатити. Якщо готовності платити немає, ціни не зростуть — бізнес просто припинить своє існування», — підсумував експерт.
Нагадаємо, ціни на гречку, рис та олію можуть змінитися через блекаути. Аналітик аграрного бізнесу пояснив, чому відключення електроенергії змусять українців більше платити за крупи.