«Друзі Путіна» і мережа Пригожина: іноземні «спостерігачі» на псевдовиборах в окупації

«Друзі Путіна» і мережа Пригожина: іноземні «спостерігачі» на псевдовиборах в окупації 22.09.2023 13:00 Укрінформ Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки ідентифікував цих осіб та публікує їх список

Збройна агресія Російської Федерації проти України, окупація та спроба анексії територій є грубим порушенням норм міжнародного права. Фейкові «вибори», які росіяни провели в захоплених частинах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, а також у Криму стали не тільки черговим актом посягання на державний суверенітет України, а й зухвалою демонстрацією зневаги до міжнародної спільноти. Абсолютна більшість незалежних держав та міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ, Рада Європи, ніколи не схвалять та не визнають легітимними злочинні дії Кремля. 

Втім російська пропаганда старанно працює над створенням принаймні видимості «широкої міжнародної підтримки», а Кремль втягує у злочинну діяльність окремих громадян іноземних держав, які з ідеологічних чи з інших міркувань погоджуються брати участь у відвертому фарсі, вихваляти «російську демократію», лаяти «українських нацистів» і «західних імперіалістів» та «не помічати» окупації.

Так звані «іноземні спостерігачі» зіграли особливу роль у ганебній «легітимізації» псевдореферендумів 2014 року. Апелюючи до їх участі, Кремль говорив про відповідність «плебісцитів» міжнародним нормам і стандартам, переконував росіян в тому, що за кордоном у Росії є багато друзів серед політиків, журналістів та інтелектуалів. Скільки коштує ця «дружба» російська пропаганда воліла ніколи не згадувати. У вересні 2022-го  росіяни задіяли ті самі технології під час псевдореферендумів уже в чотирьох областях України. За рік виставу було повторено: цього разу у вигляді фейкових місцевих «виборів», синхронізованих з російським «єдиним днем» голосування. 

За словами голови Центральної виборчої комісії РФ Елли Памфілової, з півсотні іноземців, які зголосилися на роль «спостерігачів», понад 30 працювали у так званих «нових регіонах» ‒ окупованих територіях материкової України.

Найбільшу групу складають громадяни європейських країн ‒ 21. 15 з них є громадянами держав Європейського Союзу. Також окуповані території України незаконно відвідали троє громадян США, шестеро осіб з країн Латинської Америки, троє з африканських і троє – з азійських держав.

Боснія і Герцеговина (Республіка Сербська)

  • Срджан Перишич (Srđan Perišić)  – викладач Університету Східного Сараєво, радник президента Республіки Сербської.

Ісландія 

  • Ерна Олдудоттір (Erna Oldudottir) – редакторка інтернет-видання Frettin.is.

  • Конрад Магнуссон (Conrad Magnusson) – підприємець.

Іспанія

  • Енріке Хав’єр Рефойо Аседо (Enrique Javier Refoyo Acedo) – політолог, перекладач, член аналітичного центру Katehon, учасник форуму «Россия – страна возможностей» та організації «Восток – Солидарность – Донбасс».

  • Фернандо Морагон (Fernando Mоragon) – голова іспано-китайської ради «Один пояс, один шлях», президент організації «Іспано-російська асоціація з дослідження Євразії».

 Італія

  • Віто Гріттані (Vito Grittani) – посол з особливих доручень МЗС підконтрольної РФ Абхазії, співзасновник організації «Международная дипломатическая обсерватория».  

  • Джорджо Дескі (Giorgio Descovich Deschi) – засновник сепаратистського руху «Звільнення Трієста» (Liberazione Triestina).

  • Паскуале Салатіно (Pasquale Salatino) – редактор видання Osservatore Calabrese, член правління організації Cantiere Laboratorio.

Нідерланди

  • Сонья ван ден Енде (Sonya van den Ende) – ліва журналістка, блогерка, співпрацює з російськими, іранськими, сирійськими медіа.

  • Мір’ям Махмуд (Мір’ям ван ден Енде) (Mirjam Mahmoud / Mіrjam van den Ende) – донька Соньї ван ден Енде, блогерка-конспіролог.

Німеччина

  • Фолькер Фрідріх Карл Чапке (Volker Friedrich Karl Tchapke) – засновник ультраправої організації «Пруське товариство Берлін-Бранденбург» (Preußische Gesellschaft Berlin-Brandenburg e.V.).

  • Томас Рьопер (Thomas Röper) – головний редактор російського німецькомовного інтернет-видання Anti-Spiegel.

Португалія

  • Мануел Піреш да Роша (Manuel Pires da Rocha) – член Комуністичної партії Португалії, депутат муніципальної ради міста Коїмбра, скрипаль фолк-гурту Brigada Victor Jara.

Румунія

  • Камелія Доріна Поп (Camelia Dorina Pop) – голова італійської неурядової організації «Асоціація соціальної підтримки друзів Румунії в Європейському Союзі» (APSARUE).

Сербія

  • Міодраг Заркович (Miodrag Žarković) – редактор сербського видання «Печат», віце-президент організації «Остання лінія оборони».

  • Горан Петронієвич (Goran Petronijević)  – адвокат, захисник екс-президента Республіки Сербської Радована Караджича, голова організації «Центр відновлення міжнародного права», засновник медіацентру «Русский экспресс» (Белград)

  • Горан Шимпрага (Goran Šimpraga) – телепродюсер, керівник медіацентру «Русский экспресс» (Белград).

Словаччина

  • Любіца Блашкова (Lubica Blaškova) – колишня членкиня ультраправої партії Vlast, президентка Асоціації словацьких випускників російських і радянських ВНЗ.

Франція 

  • Арно Девеле (Arnaud Develay) – адвокат, політичний коментатор російських державних медіа, колумніст російського видання Geoполитика.ru.

  • Андре Шанклю (Andre Chanclu) – колишній учасник ультраправого руху Groupe Union Defense та член неофашистської групи «Новий порядок» (Ordre nouveau), співзасновник організацій «Комітет Франція-Росія»  (Le Collectif France-Russie) та «Комітет Франція-Донбас» (Le Collectif France-Donbass).

  • Крістель Неан (Christelle Neant) – екскерівниця прес-центру Doni Press в окупованому Донецьку, співпрацює з  «МГБ ДНР», виданнями Donbass Insider і Reseau International.

США

Стів Гілл (ліворуч) і Клайн Престон (праворуч) 

  • Клайн Престон (George Kline Preston IV) – юрист, лобіст, який обслуговував інтереси російських клієнтів, причетних до втручання у вибори президента США.

  • Стів Гіл (Steve Gill) – радіоведучий та політичний коментатор, колишній редактор консервативного видання The Tennessee Star. 

  • Вайатт Рід  (Wyatt Reed) – кореспондент російської державної інформагенції Sputnik.

Аргентина

  • Себастіан Сальгадо (Sebastian Salgado) – блогер, колишній інформаційний директор телеканалів TVC Mexico і teleSUR Venezuela. 

Бразилія

  • Енріке Домінгес (Henrique Domingues) – член Комуністичної партії Бразилії, колумніст лівого видання «Красный журнал».

Венесуела 

  • Ханлісберт Веласко (Janlisbert Velasco) ‒ ліва активістка.

Мексика 

  • Ісраель Хомес Арконда (Israel Homes Arconda) ‒ письменник.

Еквадор

  • Карлос Андрес Муньос Янес (Carlos Andreas Muñoz Yáñez) ‒ юрист, колишній президент Національної ради з питань рівності поколінь (Consejo Nacional de Igualdad Intergeneracional, CNII).

  • Робаліно де ла Торре Мишель Андреа (Robalino de la Torre Michel Andrea) ‒ членкиня лівої політичної партії Izquierda Democratica.

Камерун

  • Кларисса Вийдорвен (Clarissa Wijdorven) ‒ телеведуча.

  • Наталі Ямб (Nathalie Yamb) ‒ політична активістка з громадянством Швейцарії, Камеруна і Кот-д’Івуар.  

Мозамбік

  • Даріо Абдула Камал (Dario Abdullah Camal) ‒ секретар неурядової міжнародної мережі «Комісія африканської молоді за розвиток» (African Youth for Development Commission ‒ AYDEC).

Індія

  • Пурніма Ананд (Purnima Anand) ‒ голова неурядових організацій «Міжнародний форум БРІКС» (BRICS International Forum) та  «Міжнародна федерація індійсько-російських клубів молоді» (International Federation of Indo-Russian Youth Clubs).

Індонезія 

  • Фаузан Аль Рашид (Fauzan Al-Rashid) ‒ головний редактор індонезійської версії інтернет-видання Russia Beyond the Headlines (RBTH).

Іран

  • Мохаммад Хамзех (Mohammad Hamzeh) ‒ ексдепутат Ісламської консультативної ради Ірану.

У російській пропаганді ці особи фігурують ледь як не офіційні представники держав, громадянами яких вони є. Втім це не так. Жоден уряд і жодна авторитетна міжнародна організація, що спеціалізується на спостереженні за виборами, не делегували на псевдовибори нікого. Більшість іноземців (21 з 33) як «міжнародних експертів» запросила Громадська палата РФ. Роль експертів зводилася до відвідування дільниць для «голосування», участі в записах пропагандистських телесюжетів та прес-конференціях із заявами про «відсутність порушень», «прозорість процесу» та «абсолютну легітимність» фейкових «виборів» і тогорічних псевдореферендумів.

Іноземних громадян, залучених до псевдовиборів, можна розділити на декілька груп. Серед них є особи, безпосередньо залучені до створення пропагандистського контенту. Частина з них позиціонують себе як незалежних блогерів чи журналістів, частина ‒ є співробітниками російських медіа чи адміністраторами сайтів, афільованих з Кремлем. В окремі групи можна виділити політиків крайньо правого та лівого спрямування, осіб, пов’язаних зі структурою Євгенія Пригожина «Асоціація вільних досліджень і міжнародного співробітництва» (AFRIC) та інших агентів російського впливу.

Пропагандисти

Ролі «міжнародних експертів» на фейкових  «виборах» виконували співробітник російської інформагенції Sputnik Ваятт Рід, головред орієнтованого на німецьку аудиторію інтернет-видання Anti-Spiegel Томас Рьопер та речниця «МДБ ДНР» Крістель Неан. 

Рід позиціонує себе як лівого активіста, поборника расової справедливості та борця з імперіалізмом. Він співпрацює з американським проєктом The Grayzone, який системно поширює дезінформацію про Україну. А також веде Telegram-канал, в якому «викриває українські фейки», виправдовує російську агресію проти України та репостить інші кремлівські канали.  

Томас Рьопер та заснований ним сайт Anti-Spiegel спеціалізуються на конспірології. У 2021 році Рьопер видав книгу Inside Corona, яка була присвячена теоріям змови про пандемію COVID-19. За два роки до цього вийшла збірка промов Путіна із коментарями Рьопера, який виступив ще й упорядником цього видання. У просуванні книги брав участь телеканал Russia Today. 

Російські медіа регулярно дають слово Рьоперу, позиціонуючи його як німецького журналіста. Насправді він понад 15 років постійно живе в Санкт-Петербурзі, а з 2014 року регулярно відвідує окуповані території України для створення контенту.

Француженка Крістель Неан незаконно перетнула український кордон ще у травні 2016 року. З того часу вона  мешкає в окупованому Донецьку, придбала там нерухомість, працювала у пресслужбі «МДБ ДНР» та інформагенції DONi Press. Вона не лише готувала власні матеріали, а й відповідала за «акредитацію», пошук «правильних» журналістів та відфільтрування «іноземних агентів та пропагандистів».

Сайт Russia Beyond the Headlines, індонезійську версію якого адмініструє Фаузан Аль-Рашид, є інструментом «м’якої сили». Він знайомить читачів з російською культурою, традиційними стравами, здобутками космічної програми СРСР тощо. На мапах ресурсу окупований Крим  позначено як територію Росії, попри те, що Індонезія не визнавала псевдореферендум 2014-го та його «результати». 

У 2019 році Аль-Рашид брав участь у Міжнародному форумі ісламських журналістів і блогерів, який проводила «Група стратегічного бачення Росія ‒ Ісламський світ». 

Її у 2006 році заснував колишній керівник Центральної служби розвідки СРСР та Служби зовнішньої розвідки РФ Євгеній Примаков. Організація серед іншого надає гранти іноземцям на популяризацію Росії в країнах з мусульманським населенням.  

Працювати на російську пропаганду можна, не будучи формально причетним до російських медіа. Так, ісландське інтернет-видання Frettin.is, яким керує Ерна Олдудоттір, крім місцевих новин регулярно публікує матеріали про «тотальну корупцію», «панування нацистів» в Україні, «провал контрнаступу», звинувачує Київ у розв’язанні війни на Донбасі, заперечує Голодомор, виправдовує геополітичні претензії РФ та надає майданчик російським агентам впливу. 

У статті Frettin.is йдеться про відставку міністра оборони Олексія Резнікова нібито через «провал контрнаступу» і «тотальну корупцію»

Таким як колишній український дипломат Андрій Теліженко, який у 2021 році потрапив під американські санкції як член агентурної мережі Андрія Деркача за втручання у вибори президента США.

Сонья ван ден Енде з Нідерландів та Себастіан Сальгадо з Аргентини позиціонують себе як  «незалежних журналістів». Обоє проводять чимало часу на окупованих територіях та спілкуються з аудиторією через акаунти в X (Twitter). У травні 2015 року ван ден Енде опублікувала у нідерландському виданні Dutch Metro фейковий «лист читача», написаний від імені свідка пожежі в одеському Будинку профспілок. Матеріал повністю відтворював сюжет російської пропаганди про «звірства українських фашистів». Долучилася ван ден Енде до кампанії з заперечення причетності росіян до збиття MH17 та дискредитації міжнародного розслідування.  У серпні 2022 року вона відвідала місце масової страти українських військовополонених в Оленівці для озвучення брехні про обстріл колонії Збройними силами України.

Сальгадо, судячи з його соцмереж, перебуває на окупованій території як мінімум з серпня 2022-го. Від типового російського воєнкора його відрізняє лише мова контенту: іспанська, а не російська.

 «Друзі Путіна»

Значна частина так званих «експертів-спостерігачів» підтримують режим Путіна на постійній основі, будучи керівниками та членами різноманітних організацій, які системно просувають ідею «дружби з Росією».

Серб Горан Шимпрага очолює медіацентр «Русский экспресс» у Белграді та регулярно відвідує Росію. У 2021 році він був членом журі кінофестивалю «Свет миру» у Ярославлі. Фестиваль було організовано Російською православною церквою на кошти Фонду президентських грантів. У вересні наступного року Шимпрага брав участь у журналістському форумі «Вся Россия-2022» у Сочі, де відбулася презентація книги «90 дней войны на Донбассе».

Горан Шимпрага (праворуч) на журналістському форумі «Вся Россия-2022»

Медіацентр, яким керує Шимпрага, заснував Горан Петронієвич. 

Горан Петронієвич і Горан Шимпрага на зустрічі зі студентами Російського державного гуманітарного університету в Москві, травень 2022 року

Петронієвич відомий, перш за все, як адвокат першого президента Республіки Сербської Радована Караджича у Міжнародному трибуналі з колишньої Югославії. За результатом розгляду справи Караджич отримав довічне ув’язнення за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. У 2016 році Петронієвич взявся захищати сербського генерала Братислава Дікіча, заарештованого за спробу державного перевороту в Чорногорії, метою якого був зрив вступу країни до НАТО. 

Горан Петронієвич є членом російського дискусійного клубу «Валдай». У червні 2021 року він брав участь в організації та роботі російсько-сербської конференції клубу у Белграді. Партнерами заходу були Россотрудничество і «Русский дом». 

У березні 2022-го, невдовзі після початку повномасштабного вторгення, Петронієвич поставив підпис під статтею з промовистою назвою «Чому Росія права?», опублікованій у сербському виданні «Печат». Його головний редактор  Міодраг Заркович також «спостерігав» за псевдовиборами.

Громадянин Іспанії Енріке Хав’єр Рефойо Аседо називає себе політологом і перекладачем і є членом організації з промовистою назвою «Восток – Солидарность – Донбасс» та аналітичного центру Katehon. Згаданий центр є частиною холдингу «православного олігарха» Костянтина Малофєєва, що включає громадську організацію «Царьград», однойменний телеканал, інтернет-сайт, Telegram-канал і є головним майданчиком для просування ідей одіозного філософа Олександра Дугіна.

Костянтин Малофеєв і Олександр Дугін

Фернандо Марагон очолює інший аналітичний центр з російським корінням – «Іспано-російську асоціацію з дослідження Євразії». Він регулярно бере участь у різноманітних конференціях, конгресах та круглих столах. Зокрема, у Петербурзькому економічному форумі та Східному економічному форумі у Владивостоці. Як політичний коментатор співпрацює з RT, Sputnik, НТВ.

Фернандо Марагон в ефірі RT  з полів Санкт-Петербурзького економічного форуму

Схожу діяльність здійснює громадянин Франції Арно Девеле, який тривалий час жив у США, а у 2022-му оселився в Росії. Він дає інтерв’ю та коментарі російським медіа, а у січні 2023 року на неформальній зустрічі Ради Безпеки ООН заявив, що західна зброя з України нібито потрапляє до Африки. 

Девеле брав участь у підготовці доповіді про «воєнні злочини України» як експерт організації «Міжнародний громадський трибунал зі злочинів неонацистів та їх поплічників», презентованої в столиці РФ у липні 2023 року. Головою «трибуналу» є Максим Григор’єв, член Громадської палати РФ, яка відповідає за запрошення псевдоспостерігачів на фейкові «вибори». Девеле з Григор’євим пов’язує також участь у засіданнях «Французького клубу в Москві».

Француз Андре Шанклю є співзасновником двох проросійських організацій: «Комітет Франція-Росія» та «Комітет Франція-Донбас», а громадянка Індії Пурніма Ананд очолює «Міжнародну федерацію індійсько-російських клубів молоді». 

Заснована Клайном Престоном юридична компанія Kline Preston Law Group понад 20 років працює з російськими клієнтами у США. Найгучнішою виявилася співпраця з колишнім заступником голови  Центробанку РФ Олександром Торшиним. З допомогою компанії Престона Торшин налагоджував зв’язки з Національною стрілецькою асоціацією (NRA), членом якої є Дональд Трамп, напередодні президентських виборів 2016 року. 

Помічницю Торшина Марію Бутіну засудили як учасницю змови в інтересах російської влади, а на її патрона накладено санкції. Після звільнення з американської в’язниці Бутіна увійшла до складу Громадської палати РФ, яка запрошувала «міжнародних експертів» на псевдовибори.

Марія Бутіна і Олександр Торшин (Maria Butina / Instagram)

Компанія Престона зареєстрована у Нешвіллі, штат Теннесі. У цьому ж місті живе політичний коментатор Стів Гілл. У 2019 році він був заарештований за обвинуваченням у насильстві щодо колишньої дружини та ухиленні від аліментів. 

У січні 2023-го Гілл і Престон взяли участь у програмі America Z на Youtube-каналі Z-studio. Обидва коментатори протягом години переконували аудиторію в тому, що Сполучені Штати мають припинити надавати військову допомогу Україні та погіршувати відносини з Росією.

Організація Cantiere Laboratorio, членом якої є Паскуале Салатіно, декларує євроскептицизм та виступає за вихід Італії з НАТО, тобто просуває руйнування західної системи колективної безпеки. Cantiere Laboratorio підтримала видання та надала майданчик для презентації книги відставного підполковника Фабіо Філомені «Померти за НАТО?» (Morire per la NATO?) у січні 2023 року. 

Презентація книги Фабіо Філомені у Cantiere Laboratorio

Філомені присутній в російському медіапросторі як «викривач злочинів» Альянсу і  противник військової допомоги Україні. Він брав участь в кампанії з дискредитації передачі снарядів зі збідненим ураном.  

Італієць Віто Гріттані у 2016 році обійняв посаду так званого «посла з особливих доручень» у МЗС підконтрольної Росії Абхазії. У цьому статусі він відвідував окуповане Придністров’я у 2019 році та зустрічався з посадовцями так званої «ПМР».  

Віто Гріттані у Тирасполі, 2019 рік

Громадянка Румунії Камелія Доріна Поп постійно живе в Італії. З Віто Гріттані її пов’язує участь у неурядовій організації «Асоціація соціальної підтримки друзів Румунії в ЄС» (APSARUE), яку вони заснували у Мілані в 2014 році.

Віто Гріттані (в центрі), Камелія Доріна Поп (друга праворуч) та інші члени APSARUE у Мілані, 2014 рік

Паскуале Салатін, Віто Гріттані та Камелія Доріна Поп на дільниці в окупованому Луганську

Срджан Перишич є радником президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, який декларує відверто проросійську позицію. Зокрема, він заявляв, що вважає Крим частиною Росії, а також виправдовував російську агресію проти України діями НАТО і «колективного Заходу». Адміністрація Додіка блокує приєднання Боснії і Герцеговини до європейських санкцій проти РФ. 

«Випускники»

Радянський Союз використовував вищі навчальні заклади як інструмент вербування майбутніх агентів впливу з числа іноземних студентів. Дотримується цієї традиції і путінська Росія. Серед «міжнародних експертів» виявлено осіб, чий зв’язок з РФ простежується саме через освіту.  

Любіца Блашкова очолює Асоціацію словацьких випускників російських і радянських ВНЗ. У 1981 році вона закінчила Московський державний університет, отримавши спеціальність викладача російської мови та літератури. 

Португальський скрипаль Мануел Піреш да Роша також здобував освіту у Москві, у музичному училищі імені Гнесіних.

Даріо Абдула Камал з Мозамбіку у 2019 році закінчив магістратуру Московської вищої школи економіки. 

 Мережа Пригожина

Окуповані території України у вересні незаконно відвідала група осіб, афілійованих з «Асоціацією вільних досліджень і міжнародного співробітництва» (AFRIC). Ця організація створювалася як мережа агентів впливу та політичних коментаторів для просування інтересів Росії на Африканському континенті.

Одним ключових напрямків діяльності AFRIC стали операції впливу Євгенія Пригожина, зокрема, створення фейкових місій для спостереження за виборами в Зімбабве, Демократичній Республіці Конго, Південно-Африканській Республіці, Мозамбіку та Мадагаскарі. У 2021 році AFRIC разом з іншими організаціями та особами, пов’язаними з Пригожиним, потрапила під американські санкції.

Мережа впливу Пригожина (U.S. Department of Treasury)

Технології, відпрацьовані в Африці, та осіб з мережі колишнього головного  «вагнерівця» Кремль вирішив задіяти в Україні. Серед них Наталі Ямб з Камеруна, Пурніма Ананд з Індії та Фолькер Фрідріх Карл Чапке з Німеччини.

Наталі Ямб (у центрі) на заході AFRIC

Ультраліві та ультраправі

Готовність прислужитися путінському режиму проявили представники радикальних партій та рухів з Європи, Африки, Латинської Америки. Серед «спостерігачів» можна побачити як комуністів, так і їхніх ідейних антагоністів з числа ультраправих. Усіх їх об’єднує антиглобалізм та ненависть до імперіалізму. Щоправда, виключно західного: імперіалістичний та неоколоніальний характер російської агресії проти України жоден з них «не помічає».

Португалець Мануел Піреш да Роша і бразилець Енріке Домінгес є членами комуністичних партій у своїх країнах. Робаліно де ла Торре Мишель Андреа балотувалая до парламенту Еквадору від лівої партії Izquierda Democratica, Мохаммад Хамзех був депутатом іранського парламенту від «Ісламської робітничої партії». Ліві погляди декларують згадані вище Крістель Неан, Сонья ван ден Енде, її донька Мір’ям Махмуд, а також венесуельська активістка Ханлісберт Веласко.

Ультраправі були представлені колишньою членкинею ліквідованої словацької партії Vlast  Любіцею Блашковою, співзасновником французького «Національного фронту» Андре Шанклю, головою сепаратистського руху «Звільнення Трієста» Джорджо Дескі та головою «Пруського товариства Берлін-Бранденбург» Фолькером Чапке.

«Експерти» зі стажем

Як мінімум третина так званих «міжнародних експертів» вже порушували закон та незаконно перетинали кордон України для участі у фейкових «голосуваннях».

Як «спостерігачі» на псевдореферендумах у Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях у вересні 2022 року були задіяні Вайятт Рід, Томас Рьопер, Любіца Блашкова, Арно Девеле, Андре Шанклю, Сонья ван ден Енде, Мір’ям Махмуд, Енріке Домінгес, Фернандо Морагон, Ерна Олдуодоттір і Крістель Неан. 

Сонья ван ден Енде і Мір’ям Махмуд на пресконференції після псевдореферендуму-2022

Міодраг Заркович відвідував окупований Луганськ ще у 2018 році, щоб бути «спостерігачем» на фейкових «виборах» ватажка «ЛНР» та місцевих «депутатів».

Клайн Престон і Фолькер Чапке були задіяні у псевдовиборах на окупованих територіях вперше. До цього вони брали участь в інших організованих Кремлем голосуваннях. Престон був «міжнародним експертом» під час єдиного дня голосування в РФ у 2017-му та на виборах президента Росії у 2018-му,  Чапке ‒ на єдиному дні голосування-2020.

***

Кремль створив розгалужену мережу агентів російського впливу з числа іноземних громадян.  Їх використовують для створення картинки «міжнародної підтримки» протиправних дій РФ та дискредитації України. Російські спецслужби вербують іноземців шляхом «налагодження комунікації» зі студентами та випускниками російських вишів, маргінальними рухами, крайньо лівими і крайньо правими політичними партіями,  фінансують проєкти, спрямовані на популяризацію російської культури та «дружби з Росією». Співробітники російських державних медіа займаються розповсюдженням пропаганди та дезінформації не лише в етерах телеканалів, де вони працюють, а й у власних соцмережах та безпосередньо «в полі». У тому числі, граючи роль іноземних  «міжнародних експертів» на фейкових «виборах» та «референдумах» на окупованих територіях. Міжнародні партнери України мають накласти санкції на всіх так званих «спостерігачів» та псевдоекспертів, які згадуються в цьому матеріалі. А українські правоохоронні органи мають зареєструвати щодо них кримінальні провадження та зробити всі необхідні кроки для притягнення їх до відповідальності. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *