Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Штучно вирощувати ембріони людини в лабораторних умовах законодавчо заборонено в більшості країн світу
Команді вчених з Британії та США вперше в історії вдалося створити людські ембріони штучним способом – з генетичного матеріалу однієї-єдиної стовбурової клітини.
Сенсаційна заява, зроблена на щорічних зборах Міжнародного товариства досліджень стовбурових клітин, порушує цілу низку питань – насамперед етичних та юридичних.
ВВС відповідає на деякі з них.
- З ембріона, який заморозили 24 роки тому, народилося немовля
- Вагітність змінює мозок жінки "щонайменше на два роки"
Чому експеримент вважають історичним?
Ембріон будь-якого ссавця утворюється у момент зачаття, тобто злиття двох статевих клітин батьків. Кожна з них містить лише половинний набір хромосом – тому при злитті вони доповнюють генетичну інформацію одне одного.
У сенсаційному експерименті кожен людський ембріон виростили шляхом поділу однієї донорської стовбурової клітини – тобто фактично йдеться про клонування.
Досліди з клонування людини законодавчо заборонені у більшості країн світу – проте в цьому випадку дозвіл отримали за умови знищення вирощених ембріонів у віці не старше двох тижнів.
Автор фото, University of Cambridge
Підпис до фото,
Експеримент провели під керівництвом професорки Кембриджу Магдалени Зерницької-Гец
Втім, варто зазначити, що формального підтвердження – у вигляді наукової статті з докладним описом підготовки та проведення успішного експерименту – сенсаційна заява поки що не отримала.
Тож багато експертів утримуються від змістовних коментарів, очікуючи публікації.
Чим штучний ембріон людини відрізняється від звичайного?
Як уже згадували вище, лабораторний ембріон отримали не шляхом злиття двох статевих клітин батьків, а з однієї-єдиної стовбурової клітини донора (а тому він генетично ідентичний батьківському організму).
Стовбурові клітини – це своєрідні "заготівлі" організму, які той за необхідності "спеціалізує" – тобто перетворює на клітини будь-яких внутрішніх органів і тканин.
Власне, саме зі стовбурових клітин і складається на ранніх етапах розвитку весь ембріон.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Запліднена яйцеклітина починає розмножуватися шляхом розподілу
У цьому випадку вченим вдалося "переконати" стовбурову клітину перетворитися на ембріон батьківського організму – тільки на ранньому етапі його розвитку, коли весь зародок складається з однієї-єдиної заплідненої яйцеклітини.
Навіщо це взагалі потрібно?
Синтетичні ембріони, яким лише кілька днів чи тижнів, можуть допомогти дослідникам вивчити ранні стадії людського розвитку – і, можливо, вирішити актуальну для багатьох пар проблему безпліддя.
Наприклад, саме на початкових етапах вагітність нерідко раптово обривається без будь-яких очевидних причин.
Водночас можливості вивчення людського зародка всередині материнського організму – та ще й на ранніх стадіях формування ембріона – вкрай обмежені.
Вивчення штучних ембріонів у лабораторних умовах допоможе вирішити цю проблему і (з-поміж іншого) краще зрозуміти причину ранніх викиднів.
Етичні та юридичні проблеми
Формально вирощені зародки під юридичне визначення "ембріона" не підпадають, оскільки їх вирощували протягом двох тижнів – а саме цей термін у законодавстві більшості країн прописаний як максимально можливий для експериментів.
До кінця другого тижня від моменту зачаття у зародка ще не починає формуватися мозок і не чути серцебиття – отже, і етичної дилеми перед експертами не постає.
За 14 днів після запліднення закон вимагає пересадити зародки, що вижили, в організм сурогатної матері. Або – якщо ембріон створювався виключно для потреб експерименту – знищити.
- Вчені створили химеру свині і людини
Які потенційні ризики має нова технологія?
Чітких правил, що регулюють вирощування людських ембріонів зі стовбурових клітин, на сьогодні немає – а вони просто життєво необхідні.
Нові біотехнології стають дешевшими, а для їх використання в домашніх умовах часто навіть не потрібна спеціальна освіта.
"Дуже важливо, щоб дослідження у цій галузі велися обережно – обережно і прозоро, – підкреслює професор Інституту Френсіса Кріку Джеймс Бріскоу. – Небезпека полягає в тому, що помилки або необґрунтовані заяви вплинуть на громадськість і політиків, серйозно нашкодивши при цьому всій галузі".
