Польща, прагнучи отримати політичні переваги, перетнула всі «червоні лінії».
Віталій Портников / © YouTube-канал Віталія Портникова
Політичні діячі не повинні виходити за межі встановлених «червоних ліній» та використовувати історичні спогади як інструмент політичного тиску заради власної вигоди.
Про це в ефірі програми “Еспресо” повідомив журналіст Віталій Портников.
На його переконання, є цілком нормальним, коли одна країна висловлює свою позицію щодо рішень іншої держави, які стосуються історичної пам’яті. Саме тому він не вбачає проблеми в тому, що Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест проти рішення присвоїти одному з підрозділів Сил оборони України почесне найменування «Героїв УПА».
«Але я не розумію, коли заради здобуття певних політичних дивідендів перетинаються „червоні лінії“. Навроцький вважає, що Зеленський перетнув „червону лінію“. Я вважаю, що „червону лінію“ перетнув Навроцький, і справа тут не в УПА. На мою думку, Республіка Польща має повне право вважати, що ми не повинні називати наші військові формування ім’ям Української повстанської армії, що ми не повинні надавати нашим вулицям імена Бандери та Шухевича, інших провідників ОУН. Так само Ізраїль може вважати, що ми не повинні називати свої вулиці іменами Мельника та Бандери, перепоховувати Бандеру. І ми можемо так само вважати — подібно до того, як поляки не повинні називати свої вулиці, відповідно, ми можемо висловити протест», — зауважив Віталій Портников.
Журналіст нагадав, що Ізраїль неодноразово висловлював Польщі протести стосовно окремих рішень Інституту національної пам’яті. За його словами, це навіть призводило до відкликання послів.
Водночас, підкреслив Портников, проблема виникає тоді, коли історичні розбіжності починають впливати на міждержавні взаємини.
«Питання полягає в тому, як це позначається на двосторонніх відносинах, коли починається процес відкликання нагород. Коли починається розмова про Бандеру, що Україна не вступить до ЄС, як свого часу говорив Ярослав Качинський Петру Порошенку. Це вже спроба використати історичну пам’ять для політичного шантажу, і це є неприйнятним. Країни можуть мати різні погляди на історію. Всі європейські країни мають різні погляди на історію. Цей спільний підручник європейської історії, як ви розумієте, не відображає справжнього бачення кожної країни. Це радше компроміс. Можливо, ми через 20–30 років також досягнемо такого компромісу з поляками», — зазначив журналіст.
Портников також звернув увагу на те, що Україна та Польща вже просуваються шляхом пошуку компромісу, зокрема у питанні проведення ексгумаційних робіт.
За його словами, попри заяви Варшави про те, що одну з могил жертв Волинської трагедії не вдалося виявити, остаточні висновки варто робити лише після завершення досліджень.
«Можливо, і не знайдуть, тому що може виявитися, що цієї могили взагалі не існує. Це також є серйозною проблемою — те, що багато подій Другої світової війни можуть тепер, коли ми отримаємо доступ до фактів, а не до міфів, виглядатимуть зовсім інакше. І тоді також доведеться відмовитися від міфів, тому що одне — це зняти художній фільм про Волинь, а інше — провести розкопки», — підсумував журналіст.
Раніше повідомлялося, що на тлі загострення двосторонніх історичних суперечностей польська опозиція починає активно вимагати від уряду припинити переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.
Ми раніше інформували, що міський голова Івано-Франківська розповів про труднощі з організацією оздоровлення дітей військових у Польщі.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати