Румунія визнала, що на її території міг впасти російський дрон. Чому вона це заперечувала?

вибух

Автор фото, HTTPS://WWW.FACEBOOK.COM/OLEG.NIKOLENKO.50

Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер підтвердив, що уламки ймовірного російського безпілотника знайшли в районі Плауру у повіті Тулча, що межує з українським містом Ізмаїл на Одещині. Лише два дні тому міноборони Румунії заперечувало цю інформацію.

"Ми обстежили дуже велику територію, зокрема й ту, про яку велися дискусії в публічному просторі, і я підтверджую, що на цій території були знайдені фрагменти, які можуть бути від дрона", – сказав міністр оборони Румунії в коментарі телеканалу Antena 3 CNN і додав, що знайдені об'єкти проаналізують, щоб підтвердити їхнє походження.

  • Російські "Шахеди" влучили по території Румунії, каже Україна. Бухарест заперечує
  • Російська ракета Х-55 у глибокому тилу Польщі? ЗМІ повідомили про нові деталі скандалу
  • Російський слід? Що відомо про скандал довкола загадкової ракети в польських лісах

Своєю чергою, президент Румунії Клаус Йоханніс зазначив, що якщо буде підтверджено, що знайдені компоненти належать російському безпілотнику, то це буде "серйозним порушенням суверенітету та територіальної цілісності Румунії".

Тим часом буквально два дні тому румунські політики робили протилежні заяви.

Про падіння уламків російського дрона на території Румунії стало відомо ще у понеділок, 4 вересня. Про це з посиланням на Державну прикордонну службу України на своїй сторінці у Facebook написав речник МЗС України Олег Ніколенко, який наголосив, що впали не просто уламки дрону, а здетонувала його бойова частина.

Того ж дня міністерство оборони Румунії відкинуло повідомлення про те, що російські безпілотники впали та вибухнули на румунській території.

Після цього голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Київ має фотодокази того, що російські безпілотники завдали удару по території Румунії під час нічної повітряної атаки на українську портову інфраструктуру на річці Дунай.

Попри заяви голови МЗС України, наступного дня президент Румунії Клаус Йоханніс продовжував заперечувати інцидент. Зокрема він заявляв, що "жоден предмет, жоден безпілотник, жодна частина пристрою не приземлялася в Румунії".

"Ми повністю контролюємо наш національний простір", – казав у вівторок журналістам Йоханніс.

line

Чому Румунія визнала падіння уламків безпілотника на своїй території через два дні? Пояснює військовий оглядач ВВС Ілля Абішев

Одразу після інциденту в Києві заявили, що на території Румунії впали не просто уламки дрона, а здетонувала його бойова частина.

"За інформацією Державної прикордонної служби України, сьогодні вночі під час масованої атаки Росії в районі Ізмаїльського порту російські "шахеди" впали та здетонували на території Румунії", – писав 4 вересня офіційний представник МЗС України Олег Ніколенко.

В українських соцмережах викладали кадри моменту вибуху, що, як стверджували, стався на суміжній території. Верифікувати відеозаписи непросто – зйомку вели вночі, з орієнтирів видно лише водойму – судячи з усього, велику річку – за якою підіймається заграва від вибуху, і прибережні вогні.

Росія вже не вперше завдає удару по Ізмаїлу – важливому портовому місту на березі Дунаю. Річкою проходить лінія державного кордону з Румунією, тому російські ракети і дрони-камікадзе летять і атакують українські цілі в безпосередній близькості від країни-члена НАТО.

Якщо відеозапис справді робили з боку Ізмаїла, то можна припустити, що вибух стався на протилежному березі, тобто на румунській території.

Чи став цей вибух наслідком детонації бойової частини російського безпілотника? Дрони-камікадзе, такі як іранський "Шахед" з російським лейблом "Герань", є летючою бомбою великої потужності та, як правило, вибухають при ударі об землю, навіть якщо їх вдається збити.

Румунська сторона дві доби заперечувала факт падіння російського безпілотника на її території, але зрештою визнала його. Заява міністра оборони Румунії виглядає досить обтічною – у ній сказано про уламки, але не про вибух.

Навіть уламки бойового дрона, що не вибухнули, які впали на території країни-члена НАТО, – це серйозна подія, яка передбачає заходи реагування з боку західного військового блоку. Хоча очевидно, що якби Бухарест офіційно заявив про вибух БПЛА, а не просто про падіння його уламків, реакція НАТО на інцидент могла би бути значно жорсткішою.

line

Інші випадки

Це не перший випадок, коли війна, що веде Росія проти України, могла перетнути кордони ЄС та НАТО.

У лютому головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний , що дві російські крилаті ракети "Калібр", якими РФ атакувала Україну, перетнули повітряний простір Молдови та Румунії.

За його даними, ці ракети були запущені з акваторії Чорного моря.

У відповідь румунське міністерство оборони заявило, що російські ракети не заходили у їхній повітряний простір. А найближча точка траєкторії цілі до повітряного простору Румунії була зафіксована радіолокаційними системами приблизно за 35 кілометрів на північний схід від кордону.

польща вибух

Автор фото, Jarosław Wolski

Підпис до фото,

Наслідки падіння ракети в Польщі в листопаді 2022 року

У дні масованих ракетних атак Росії повідомляли також про падіння уламків ракет на території Молдови. Зокрема, відомо, що це сталося у січні, а також у жовтні та грудні 2022 року.

Крім того, торік на початку жовтня три крилаті ракети, запущені з російських морських кораблів, пройшли через територію Молдови.

Після цих інцидентів Молдова попросила своїх західних партнерів про системи протиповітряної оборони.

Неодноразово перетинали ракети й територію Польщі.

У квітні цього року поблизу міста Бидгощ на заході Польщі знайшли російську крилату ракету Х-55.

Тоді звучали різні версії – говорили і про те, що ця ракета могла бути польською, і про те, що російською.

Згодом польська влада офіційно визнала – ракета може бути російською, яка могла потрапити в польські ліси майже пів року тому.

У листопаді минулого року у прикордонному з Україною селі Пшеводув впали випущені Росією дві ракети. Однак з них влучила в зерносховище, вбивши двох цивільних.

В обох випадках Польща не стала ініціювати застосування статтю 5 Статуту НАТО про колективну оборону країн-членів.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *