КИЇВ. 19 серпня. УНН. У селищі Ілів на Львівщині українські археологи провели розкопки та виявили наземну споруду 10 ст. н.е., яке на думку науковців слугувало святилищем. Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації, передає УНН.
Деталі
Зазначається, що наземна споруда прямокутної форми, розташована на краю дитинця укріпленого городища. Її довжина 12 м, а ширина — 4, по периметру через 1-2 м прослідковуються сліди від вкопаних стовпів.
Цитата
«Про датування наразі не йдеться – мусимо вивчити всі знахідки прискіпливіше. Але якщо прив’яжемо цю споруду до дохристиянського капища, то йтиметься про 10 ст. Вважаємо, що спершу це городище було святилищем, пізніше воно, очевидно, втратило цю функцію із впровадженням християнства, а вже згодом могло використовуватися як городище-сховище для тих сіл, які фіксуємо навколо цієї гори – в долині річки Іловець. Споруда не була житловою, а мала громадське призначення: про це свідчить відсутність слідів вогнища, невелика кількість уламків горщиків. Люди могли збиратися тут для прийняття важливих рішень, проведення обрядових дій», – розповів археолог Андрій Гавінський.
Доповнення
Розкопки провели в с. Ілів на городищі «Печера» науковці Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України та Історико-культурного заповідника «Стільське городище».
Розкопки тривали три тижні, в процесі вдалося дослідити 3 хронологічні горизонти пам’ятки: доби енеоліту – культури лійчастого посуду (IV тис. рр. до н.е.), ранньозалізного часу (кін. II – поч. І тис. до н. е.) та княжої доби (Х-ХІІІ ст.).
Керівником експедиції став науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства Андрій Гавінський, спільно з ним на пам’ятці працювало ще шестеро науковців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернівцях комунальник під час корчування пня знайшов старовинний револьвер
Загалом під час досліджень науковці виявили шість нерухомих об’єктів: рештки енеолітичної хати і господарської ями культури лійчастого посуду доби енеоліту; велику наземну споруду (про яку йшлося у матеріалі вище) і три господарські ями княжого періоду. А також більше тисячі рухомих об’єктів: уламків посуду, крем’яних знарядь праці, предметів зброї.
