Денис Костржевський: Аеропорт Київ. Майбутнє на злітній смузі
У світовій історії завжди існували важливі інфраструктурні об’єкти, які ставали символами відродження націй після великих потрясінь. Лондонський аеропорт Хітроу після Другої світової війни став не лише воротами до Великої Британії, але й символом відновлення її економіки. У післявоєнній Німеччині аеропорт Франкфурта відіграв ключову роль у відбудові держави після масштабних руйнувань. В Україні, яка сьогодні бореться за своє майбутнє, аналогічну роль бере на себе Міжнародний аеропорт Київ ім. Ігоря Сікорського (Аеропорт Жуляни). Київський аеропорт, який нещодавно відзначив своє сторіччя, пройшов шлях від занепаду до сучасного транспортного хабу, і сьогодні готовий стати символом відновлення країни після війни.
Історичний шлях аеропорту Жуляни: Від початку до модернізації
Аеропорт Жуляни був заснований у далекому 1924 році, ставши одним із перших цивільних аеропортів України. Протягом багатьох десятиліть він залишався головними повітряними воротами Києва, обслуговуючи як внутрішні, так і міжнародні рейси. У радянські часи Жуляни виконували важливі функції для військових і цивільних перевезень. Проте у 1990-х роках, після розпаду СРСР, аеропорт Київ пережив значний занепад, коли втратив більшу частину фінансування і його інфраструктура почала застарівати. Поступово обсяг рейсів зменшувався, що призвело до фінансових труднощів.
На початку 2000-х років Жуляни опинилися на межі закриття. Брак інвестицій, застаріла інфраструктура та зниження пасажиропотоку призвели до критичної ситуації. Однак саме в цей час з’явилася надія на відродження. У 2010 році в Україні був ухвалений Закон про державно-приватне партнерство, і аеропорт зміг залучити стратегічного інвестора — ТОВ «Мастер-Авіа». Ця подія стала поворотною в історії аеропорту Київ.
Державно-приватне партнерство з ТОВ «Мастер-Авіа» – Відновлення та модернізація.
Міжнародний аеропорт Київ став одним із перших об’єктів в Україні, який скористався можливостями державно-приватного партнерства. Завдяки інвестиціям ТОВ «Мастер-Авіа» розпочалася масштабна реконструкція аеропорту. Вже в 2012 році, до Євро-2012, було відкрито новий термінал «А», що дозволив обслуговувати значно більше пасажирів. Після цього почалося розширення інфраструктури аеропорту, включаючи будівництво терміналів «D» для внутрішніх рейсів і «B» для бізнес-авіації. Інвестиційні проєкти Мастер-Авіа зробили Жуляни важливим транспортним вузлом для столиці України.
За словами Дениса Костржевського, Голови Ради директорів Міжнародного аеропорту Київ, державно-приватне партнерство стало основою успіху аеропорту Жуляни. Інвестиції, які перевищили 4 мільярди гривень, дозволили повністю оновити інфраструктуру та створити сучасний авіаційний хаб. «Ми зберегли техніку і наших фахівців, щоб відразу після відкриття неба аеропорт Київ міг повернутися до роботи», — зазначає Костржевський.
Дениса Костржевського – післявоєнний виклик: збереження та відновлення
З початком війни у 2022 році діяльність аеропорту Київ була тимчасово зупинена, проте зусилля щодо збереження його інфраструктури та кадрів не припинялися. Один із ключових викликів для аеропорту полягав у збереженні кваліфікованих кадрів, адже без них швидке відновлення після війни було б неможливим. У цій ситуації важливим виявилося рішення керівництва аеропорту зберегти всю техніку, обслуговуючий персонал та продовжувати підтримувати інфраструктуру в належному стані.
Костржевський Денис у своїй статті наголошує на тому, що збереження інфраструктури та персоналу є стратегічним кроком, який дозволить швидко повернути аеропорт до повноцінної роботи після відкриття повітряного простору. «Ми маємо чіткий план щодо реконструкції та відновлення після війни, і наша команда готова до роботи в будь-який момент», — підкреслює він.
Майбутні плани: Від реконструкції до глобальних інвестицій
Дивлячись у майбутнє, Денис Костржевський підкреслює, що післявоєнний розвиток аеропорту буде ще амбітнішим, ніж до війни. Серед основних завдань — реконструкція злітно-посадкової смуги, будівництво нових терміналів, вантажного терміналу та бізнес-центру. Костржевський зазначає, що ці інфраструктурні зміни дозволять аеропорту обслуговувати до 7 мільйонів пасажирів на рік, що зробить його одним із провідних транспортних хабів країни.
Особливу увагу в планах розвитку приділено вантажним перевезенням, які будуть ключовими для післявоєнної відбудови країни. Залучення міжнародних інвесторів є також важливим аспектом, адже це дозволить створити нові робочі місця та покращити економічні перспективи як Києва, так і всієї України.
Денис Костржевський – Аеропорт Київ: Символ відродження
Міжнародний аеропорт Київ — це не просто приклад успішного державно-приватного партнерства, але й втілення незламного духу нації, що знаходить шлях до відродження, навіть коли здається, що все втрачено. Його історія — це нагадування про те, що навіть у найважчі часи можна не тільки втримати позиції, але й досягти нових висот завдяки виваженим рішенням і сміливим інвестиціям.
Після закінчення війни аеропорт Київ (Аеропорт Жуляни) знову відкриє свої двері світу, повертаючись до ролі важливого авіаційного хабу, що з’єднує Україну з іншими країнами. Але цього разу його місія буде ще більш важливою — він сприятиме не лише авіаційному розвитку, але й економічному відродженню країни, її інтеграції до світової спільноти.
Денис Костржевський, Голова Ради директорів Міжнародного аеропорту “Київ”, підкреслює, що сьогодні аеропорт Жуляни знаходиться на порозі нових можливостей. Завдяки зусиллям команди та інвестору такому як стратегічному партнеру ТОВ «Мастер-Авіа», вдалося зберегти інфраструктуру, техніку та головне — колектив професіоналів, які готові відновити роботу аеропорту Києва відразу після відкриття повітряного простору.
«Ми бачимо аеропорт Київ як один із ключових вузлів для відновлення економіки України. Це не лише транспортний хаб, але й символ майбутнього відновлення країни», — наголошує Денис Костржевський.
