Імплементація німецьких компонентів, які вже активно залучені ЗСУ та підтвердили свою надійність, здатна суттєво прискорити розробку вітчизняного ЗРК з протибалістичними можливостями
Україна та Німеччина досягли домовленості про спільну роботу над створенням антибалістичних систем. Ця угода була скріплена підписами міністрів оборони Михайла Федорова та Бориса Пісторіуса, про що повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі Контактної групи у форматі “Рамштайн”.
Також було названо українську компанію, яка представлятиме нашу сторону у цьому проєкті — Fire Point, що недвозначно вказує на предмет розробки — Freya. Особливо, враховуючи, що сам проєкт передбачає тісну співпрацю з європейськими оборонними підприємствами.
Зокрема, як раніше анонсував співзасновник компанії та головний конструктор Денис Штілєрман, до складу зенітно-ракетного комплексу планувалося інтегрувати оглядовий радар TRML-4D від Hensoldt (як альтернативи розглядалися шведський Giraffe 8A/4A від Saab та французький Ground Master 400 від Thales).
У якості радара для цілевказання передбачалося застосування GFTR-2100/48 від Weibel (або італійського Kronos Land від Leonardo).
Щодо самої ракети FP-7.x, то для неї планується використання тепловізійної інфрачервоної головки самонаведення від німецької компанії Diehl. Варто зазначити, що всі три зазначені компоненти вже використовуються Силами оборони України. Зокрема, радар TRML-4D від Hensoldt входить до складу ЗРК IRIS-T SLM, а також використовується окремо як оглядовий радар.
Радар від Weibel, а саме модель MFTR-2100/40, був закуплений Україною ще у 2018 році і з того часу залучався для тестування ракетного озброєння у якості засобу протидії. Конструктивно він має значну схожість з GFTR-2100/48, який призначений для бойового застосування.
А тепловізійна інфрачервона головка самонаведення від німецької Diehl інтегрована в ракети IRIS-T. Вона неодноразово демонструвала свою стійкість до перешкод, які створюють російські крилаті ракети, під час бойових дій в Україні.
У поєднанні з норвезьким командним модулем від Konsberg, українською зенітною ракетою FP-7.x та американським протоколом обміну даними Link 16, який має на меті об’єднати всі ці компоненти, з’являється можливість створення антибалістичної системи у перспективі.