Беручи до уваги специфіку війни дронів та політичні аспекти, БМП KF41 Lynx матиме конфігурацію, адаптовану для Збройних Сил України
Концерн Rheinmetall повідомив, що БМП KF41 Lynx будуть поставлятися в Україну з баштою Lance, котра спеціально пристосована до потреб ЗСУ. З огляду на заплановане надходження перших п’яти одиниць на початку 2026 року, доцільно розглянути, що могло бути змінено в українській версії, особливо зважаючи на наявність політичних питань.
Однією з можливих опцій для цієї машини є застосування інтегрованої пускової установки для ізраїльських протитанкових керованих ракет (ПТКР) Spike LR2. Власне, саме в такій комплектації вони серійно виготовляються для Угорщини, і її вже встигли охрестити “базовою” моделлю.
Як загальновідомо, Ізраїль відмовляється давати згоду на постачання в Україну зброї власної розробки та виробництва. Це стосувалося і Spike, навіть якщо вони були виготовлені в Європі за ліцензією самим Rheinmetall.
Як альтернативний варіант розглядається встановлення пускової установки під БПЛА, що теоретично могло б бути включено до української конфігурації. Проте тут важливим є питання, про які саме дрони йдеться, оскільки контейнерні рішення німецького концерну мають ізраїльське походження.
Вельми цікавою могла б бути інтеграція альтернатив від українського виробництва замість Spike. Мається на увазі ПТРК Бар’єр, який нерідко монтується на бойові модулі, як, наприклад, на тому ж БТР-4Е. Але це друге покоління, котре, на відміну від п’ятого, потребує прямої видимості для ураження, що ускладнює його встановлення на Lance.
Якщо ж залишити цю тему, то іншим важливим аспектом є комплекс активного захисту (КАЗ), який, серед іншого, повинен протидіяти дронам та іншим протитанковим засобам. І тут, на щастя, Rheinmetall має власну розробку – StrikeShield, котра, на відміну від тих самих Iron Fist для CV90, не походить з Ізраїлю.
Враховуючи вартість сучасних КАЗ, існує ймовірність, що українська конфігурація буде без нього з метою економії. Хоча рішення про відмову може бути обґрунтоване і продемонстрованою під час випробувань ефективністю. Однак було б корисно отримати зразок бронетехніки з аналогічною системою.
Крім того, для нейтралізації безпілотників цілком реально може бути включено засіб РЕБ або місце для його встановлення військовими чи ремонтними підрозділами як модульного компонента. Подібне зараз реалізується на багатьох машинах українського виробництва.
Також цікавим є питання заводських протидронових сіток та решіток, котрі активно встановлюються навіть на бронетехніку західного виробництва, як-от та ж Patria 6×6. Теоретично це могла б бути вже популярна в Україні конструкція якраз на башту, але, скоріш за все, таке доопрацювання буде здійснюватися вже у військах.
Отже, бачимо, що найбільшим питанням в українській конфігурації Lynx є інтегрований ПТРК, якого досить вірогідно просто не буде, а також протидроновий захист та питання наявності КАЗ. Звісно, зміни можуть торкатися й інших компонентів, як-от інтеграції систем управління військами, але тут важче робити припущення. Залишається сподіватися, що модифікація для Сил оборони буде ефективною на полі бою.