Через дещо белетристичну статтю американського видання про становлення системи ППО України за допомогою системи Dataroom від Palantir її справжні можливості та суть стали менш чіткими
Україна повинна зміцнити свою протиповітряну оборону новою системою, що активно використовує алгоритми штучного інтелекту. Це має суттєво підвищити її результативність і дозволить нейтралізувати російський розрахунок на масовані комбіновані далекобійні удари окупантів.
І відомості про це вперше з’явилися у виданні Washington Post, у блозі репортера та прозаїка Девіда Ігнатіуса. У ньому автор повідомив про зустріч із новопризначеним міністром оборони України Михайлом Федоровим, який оголосив йому про впровадження “нового покоління зенітних перехоплювачів українського виробництва на базі штучного інтелекту”.
А головним компонентом даної ініціативи виступає партнерство з американською IT-корпорацією Palantir у рамках проєкту Dataroom. І коли згадується найменування цієї фірми, завжди слід пам’ятати, що міноборони Швейцарії відмовилося від американської системи розвідки від Palantir, через ймовірність витоку даних до США.
“Система використовуватиме мільйони одиниць даних із сенсорів і зображень, отриманих Україною за чотири роки війни, для навчання систем штучного інтелекту, здатних передбачати російські атаки, а потім направляти недорогі автономні перехоплювачі для їх відбиття”, – зазначено в статті.
Як зазначалося, вже через “пів року Україна матиме основу для загальнонаціональної системи автономних зенітних ракет, яка, нарешті, зможе гарантувати захист українських міст від російських ударів”. Разом з тим художнє подання інформації, безсумнівно, дещо приховало сутність цієї системи та її потенціал.
Зокрема український уряд справді уклав угоду з Palantir щодо проєкту Dataroom. Міністерство цифрової трансформації України сповістило про запуск Brave1 Dataroom – “захищеного середовища для випробування та тренування штучного інтелекту на основі реальних даних з фронту”. І сам Dataroom являє собою платформу, створену на рішеннях Palantir й вона “вже містить візуальні та теплові бази даних повітряних цілей, зокрема ворожих “шахедів” та буде постійно поповнюватися.
Таким чином мова йде про рішення з дуже давно знайомим “машинним баченням”, про яке активно говорять у військовій галузі з 2024 року. І проєкт, очевидно, передбачає інтеграцію саме цієї системи самонаведення на зенітні дрони (а не ракети, які й так мають системи самонаведення). А також, якщо повертатися до статті американського видання, і загального керування системою ППО із цих зенітних дронів.
Врешті про перспективність напряму інтеграції у зенітні дрони машинного бачення Defense Express писав неодноразово. Оскільки це дозволяє зменшити залежність результату атаки від кваліфікації оператора, і створити автономні системи з можливістю ройового використання. Це унеможливлює ситуацію, яка є критичною – коли один оператор зенітного дрона фактично має один шанс атакувати лише одну ціль за один раз.
Водночас справжні можливості такої системи, збудованої на зенітних дронах, обмежується протидією звичайним “Шахедам”. Але й це, у разі реалізації, вже буде колосальним результатом. Тому що саме звичайні гвинтові “Шахеди” для РФ у загальній комбінованій атаці несуть значно більшу “масу” бойових частин, аніж всі інші ракети разом узяті.
Разом з тим у протидії крилатим, балістичним та гіперзвуковим ракетам дана система із зенітними дронами хоч і не допоможе, проте цілком зможе вивільнити звичайні зенітні ракетні засоби для їх знищення.