
Військово-повітряні Сили ЗСУ вже досить давно активно застосовують F-16 у бойових діях для виконання різноманітних задач, проте відвантаження майже половини з обіцяних апаратів затрималося з тих чи інших обставин – чи є ця проблема системною, які фактори можуть впливати на ситуацію та скільки F-16 зараз є в розпорядженні Сил оборони України
Відразу дві держави з коаліції “винищувачів” – Бельгія та Норвегія – зіштовхнулися з труднощами при передачі багатоцільових літаків F-16 Україні, і, як стало відомо протягом останніх кількох тижнів, обидві країни на поточний момент не здійснили жодної поставки літаків, хоча обидві підтримали ініціативу щодо посилення Повітряних Сил ЗСУ цими авіаційними комплексами ще у 2023 році.

До того ж, раніше Бельгія неодноразово інформувала про наміри списати всі свої F-16 до 2028 року включно, після чого їх планується передати Україні. І при такому оптимістичному розкладі виходить, що деяку кількість F-16 від Бельгії ми можемо отримати вже поточного року, а в цілому доставка 30 літаків триватиме кілька років.

Звісно, якщо не виникне якихось ускладнень з їх ремонтом, відновленням тощо. Тому що, цілком ймовірно, деякі з них (якщо не всі) потребуватимуть принаймні технічного огляду перед їх відправкою в Україну, а з цим можуть виникнути певні нюанси.
Тому що, наприклад, у Норвегії, яка офіційно пообіцяла Україні шість авіасуден і так само досі не здійснила жодної поставки, є труднощі з відновленням та ремонтом винищувачів на підприємстві Sabena Engineering в Бельгії – причому там наразі знаходяться всі шість винищувачів – два з яких використовувалися в процесі навчання українських пілотів і, відповідно, потребують ремонту, а ще чотири взагалі були відправлені у вигляді окремих компонентів.
Причому вони прибули на завод у Бельгії ще рік тому, і, судячи з усього, їхній ремонт досі не розпочався, хоча негласно повідомлялося, що літаки для України мають першочергове значення в цьому питанні. А одним з проблемних аспектів є нестача близько сотні запасних деталей для кожного з норвезьких винищувачів.

І, враховуючи це, не виключено, що з подібними проблемами теоретично може зіткнутися і Бельгія під час передачі F-16 Україні. А це свідчить про те, що в цілому передача 36 літаків за найгіршим сценарієм може затягнутися на роки.
Залишаючи осторонь, варто згадати той факт, що в Бельгії, пояснюючи затримку з передачею винищувачів Україні, серед причин вказали також і начебто прохання української сторони не відправляти F-16 через брак пілотів.
Всього 36 винищувачів від Бельгії та Норвегії – це трохи менше половини від загальної кількості винищувачів, які обіцяли надати Україні. Всього це чотири країни, крім Бельгії (пообіцяли 30, передали 0) і Норвегії (офіційно пообіцяли 6, передали 0), це також Нідерланди (передали всі 24 винищувачі) і Данія (офіційно повідомлялося про передачу 12 з 19, також до кінця минулого року поставки мали бути завершені).
Іншими словами, мова йде про 79 обіцяних літаків, з яких 36 одиниць складає 45,5%. На сьогоднішній день Україна може мати в своєму розпорядженні до 39 винищувачів F-16 (якщо Данія завершила поставки і з урахуванням чотирьох втрачених літаків).
Раніше Defense Express повідомляв про те, скільки коштує підготувати пілота F-16, у приватній Top Aces.