Ракета PAC-3 MSE від Lockheed Martin для ЗРК Patriot наразі є однією з найдосконаліших у своєму класі, що безпосередньо впливає на технологічні етапи її виготовлення
Принципова згода адміністрації президента США на видачу ліцензії Україні для виготовлення ракет до ЗРК Patriot одразу породжує головне для кожного українця запитання – коли ці ракети українського виробництва посилять Збройні Сили України.
Щодо освоєння самого виробництва Defense Express вже присвятив окрему статтю. Але навіть якщо “прокрутити” на максимальній швидкості всі бюрократичні процеси, створення виробничої лінії, навчання та сертифікації, залишаються технологічні етапи виготовлення самої ракети.
Якщо говорити про PAC-3 MSE, що виготовляється Lockheed Martin, то їх відомий технологічний цикл складається приблизно з 24 місяців. Тобто від отримання замовлення на партію до появи готових ракет минає близько двох років.
Це пов’язано з тим, що у виробництві MSE бере участь близько 400 компаній, які постачають матеріали, компоненти, блоки та вузли цієї ракети, з яких вже на заводі у місті Камден в Арканзасі збираються самі ракети.
Такий тривалий процес пов’язаний з тим, що MSE є дуже досконалою ракетою, що забезпечує кінетичне перехоплення балістичної цілі на зустрічних швидкостях, що вимірюються у кілометрах на секунду. А виготовлення всіх головних її компонентів це само по собі складний процес, який впирається у власні технологічні складнощі.
Наприклад, активна радіолокаційна головка самонаведення ракети MSE виготовляється компанією Boeing лише на підприємстві в Гантсвіллі в Алабамі. Це одна із найбільш передових ГСН у своєму класі, вона створена за технологією AESA, що працює у Ka-діапазоні. Попри всі зусилля, для потроєння обсягів виробництва компанії потрібно цілих 7 років.
Освоєння виробництва елементів Attitude Control Section, блоку твердопаливних двигунів поперечного керування, у Польщі є дуже показовим щодо складності. У Wojskowe Zaklady Elektroniczne S.A. (WZE) на початок виготовлення мікро-твердопаливних двигунів пішло 7 років.
Не меншу складність приховує у собі система управління ракетою – блок Guidance Processor Unit. Як і система радіокомандного керування MRFDL (Missile Radio Frequency Data Link), а також інерціальної навігації IMU (Inertial Measurement Unit). Наразі відомо, що їх випуск здійснюється лише самим Lockheed Martin.
За твердопаливний двигун відповідає Aerojet Rocketdyne, яку у 2023 році придбала L3Harris Technologies. Цей двоімпульсний двигун також є вузьким місцем у виробництві ракет MSE, бо впирається у сам дефіцит твердого палива, а також тривалий цикл заливки та полімеризації.
Не меншу складність приховує у собі виготовлення всіх інших компонентів ракети, включно з рульовими механізмами, які мають забезпечити маневрування ракети на швидкості близько 5 Махів.
Нагадаємо, що окрім PAC-3 MSE ЗРК Patriot використовує простіші PAC-2 GEM-T від Raytheon. Їх випуск за ліцензією вже налагоджується у Німеччині, а перші ракети можуть бути передані вже у 2027 році.