Окрім необхідних приблизно 50 млрд євро на закупівлю винищувачів для України, ще потрібно враховувати терміни реалізації цих контрактів
Анонсований план підсилити Військово-повітряні сили України двома типами бойових літаків: шведським Gripen E/F від Saab і французьким Rafale від Dassault Aviation, це не тільки питання потреби у близько 50 млрд євро на придбання та приблизно 100 млрд євро на обслуговування. Це також питання досить тривалого часу на виконання даних угод.
Тому що за найоптимістичніших обставин Україна отримає першу ескадрилью з нових Gripen E/F або Rafale тільки десь у 2030-х роках, а крайні винищувачі десь у 2040-х.
Річ у тому, що виробничі потужності авіаційних концернів зараз не просто обмежені, вони значно завантажені та вже мають чинні контракти. Наприклад, у шведського Saab у списку замовлень близько 85 Gripen, а у французького Dassault – 220. І ці замовлення вже “зайняли” виробничі лінії на роки.
За теперішнього темпу виробництва у 12 Gripen E/F на рік, очікування на них вже складає 7 років і останнє експортне замовлення для Колумбії від 2025 року має бути завершене до 2032 року. Темп у 26 Rafale (рекордний показник 2025 року) передбачає термін реалізації поточних контрактів у 8,5 років.
Якщо авіабудівники не прискорять процес, то фактичне виконання українських контрактів, якщо не брати до уваги можливість символічної передачі окремих винищувачів, почнеться тільки на рівні 2033-2034 років. І якщо відштовхуватись від існуючих можливостей Saab, то на реалізацію лише ймовірного українського замовлення знадобиться ще 12,5 років. А ось французький Dassault зможе 100 винищувачів зібрати приблизно за 4 роки.
Іншими словами, суто теоретично, за нинішніх темпів виробництва та за умови, що Україна негайно замовить винищувачі, то: всі нові Gripen E/F Україна зможе отримати до 2044 року, а Rafale до 2038 року. Але це лише приблизні терміни, оскільки ситуація мінлива і залежить від збільшення виробництва та збільшення портфелю замовлень.
Швидкість виробництва Gripen та Rafale
Ситуація з потужностями та термінами виконання навіть існуючих контрактів не задовольняє ані Saab, ані Dassault, ані діючих замовників. Тому обидва авіабудівники заявили про прискорення виробництва і мають намір у найближчій перспективі вийти на рівень у 36 винищувачів на рік кожен.
Більш детально про свій план повідомляли у Dassault, які оголосили про нього у 2024 році. Зокрема французи пояснювали, що прискорення виробництва вимагає активізації всіх підрядників та субпідрядників, а також розширення ланцюгів постачання. І, наприклад, Safran, без двигунів якого жоден Rafale не полетить, запланував збільшення своїх виробничих можливостей з терміном реалізації у 2029 році.
А окрім виробника двигунів подібні заходи має здійснити й Thales Group, який відповідає за авіоніку. Також аналогічні кроки мають зробити всі інші компанії-комплектатори та вже їх підрядники та субпідрядники. Тобто, спершу має збільшитись випуск деталей та матеріалів для основних вузлів, систем та агрегатів. І лише після того, як відбудеться масштабування їх виробництва, кінцевий виробник буде збирати з них більше винищувачів.
У Saab менш відверті щодо власних планів, вказуючи, що все залежить від отримання реальних підтверджених замовлень. Але уточнили, що початкова ціль – вийти на 20-30 літаків, для чого потрібно 2-3 роки, тобто це знову про 2029 рік. При цьому все доволі сильно залежить від розширення виробництва за рахунок локалізації на території замовників. А також від темпів виробництва двигунів F414 від американської General Electic, постачання яких до Індії зіштовхнулось з труднощами.
Варто додати, що потенційне замовлення для України має базуватися на розгортанні часткового виробництва на українських підприємствах, при цьому його терміни вже навіть озвучувались – 2033 рік. А у надії виграти контракт для Індії, шведи взагалі готові на “найбільшу в історії авіації” передачу технологій.
Замовлення на Gripen та Rafale
Важливо розуміти, що замовлень на винищувачі стає дедалі більше – черга збільшується. Згаданий намір Saab вийти на індійський ринок якраз пов’язаний із тим, що Індія зараз готується до оголошення переможця у тендері на 114 винищувачів за програмою MRFA (Multi Role Fighter Aircraft) і з великою вірогідністю це будуть Rafale.
А це означає, що у Dassault портфель замовлень на винищувачі зросте до 334 одиниць. І до нього будуть додаватися нові замовлення, наприклад, Індонезія має намір придбати додаткові французькі винищувачі. До літака також придивляються у ряді країн Азії, особливо ті, які не бажають мати проблеми з обмеженнями США на продаж своєї зброї та комплектуючих.
У той же час, Gripen сподівається також отримати замовлення від Канади, яка розглядає можливість закупити цей винищувач та відмінити замовлення на F-35. Наразі кількість не озвучена, але згадується про потенційне замовлення від 50 до 100 винищувачів. І для їх виробництва шведи також пропонують локалізацію, при цьому просуваючи продаж винищувачів і можливістю їх виробництва й для ЗСУ.
Це яскраво демонструє саму динамічність ситуації, та як прискорення виробництва лише компенсує розширення портфелю. Тому у цій ситуації єдине що може зробити Україна – це якомога швидше підписати тверді замовлення хоча б на перші партії винищувачів. Тому що черга покупців перед українськими Повітряними силами буде лише збільшуватись. Але для цього звісно потрібно погодити джерело фінансування такої закупівлі.