
Незважаючи на те, що російський роботизований міномет “Багульник 82” використовує автоматичний “Васильок” як основу і має цікаву концепцію, втілення виглядає досить непевним
Росіяни провели випробування безпілотного 82-мм мінометного комплексу “Багульник 82”, який змонтований на БРК “Курьер”. І це водночас ілюстрація просування в напрямку автоматизації поля бою, і водночас “перевинаходження колеса” там, де вже все розв’язано.
На наявному в мережі відеоматеріалі можна побачити стрілянину з міномета, який згодом перезаряджається за допомогою роботизованого маніпулятора. Здається, самі тести відбувалися ще взимку, оскільки на кадрах видно чимало снігу.
На рівні ідеї озброєння це справді цікаво. Адже, зараз використання 82-мм мінометів вкрай проблематичне через їхню невелику дистанцію стрільби, яка змушує функціонувати в зоні панування дронів, так званій “кілзоні”, де поразка лише питання часу.
І тут у нагоді стає роботизована мінометна система, яка не потребує присутності людей поблизу під час ведення вогню. Таким чином розрахунок не піддає небезпеці особовий склад, в той час, як сам апарат може виконувати вогневу задачу.

Проте тут потрібно звернути увагу на “проблему, яку всі бачать” – пристрій заряджання, який представлений рукою-маніпулятором, що підіймає міни із запасу та “закидає” їх з дульної частини. Все так, як цей процес робили б люди.
Відразу постає питання щодо практичності та загальної стійкості такого підходу. Рішення дуже складне та має велику ймовірність швидко вийти з ладу. Це вже не кажучи про те, що зростають шанси перекинутися під час пересування, до чого БРК самі по собі більше схильні.

Значно більш раціональним для робота були б казнозарядні міномети, щось подібне до радянського автоматичного 2Б9 “Василёк”, який має касетний “магазин” на чотири постріли. Таким чином подача боєприпасів відбувається легше, ще й за допомогою надійної конструкції, яка перевірена роками.
Цікаво, що на екземплярі з відео знаходиться саме “Васильок”, який допускає і дульне заряджання. Можливо, таке рішення було прийняте, оскільки габарити на базі БРК “Курьер” не давали змогу реалізувати це казнозарядно.

Іншим можливим поясненням є те, що “Васильок” у касеті має лише чотири постріли, що значно обмежує використання. Тому взяти маніпулятор і ящик з мінами виявилося простіше у втіленні, ніж намагатися збільшити боєкомплект 2Б9.
Якщо ж казати про інші недоліки, то БРК буде складніше замаскувати, ніж просто міномет. Таким чином він швидко стане об’єктом для ворожих дронів та буде як мінімум виведений з ладу. Проте подібний аргумент можна перекрити тим, що краще так, ніж з людьми.

Загалом ідея “повернення” за допомогою роботів на поле бою знищеного безпілотниками озброєння може мати перспективи. Раніше ми розглядали такий підхід для тих самих ПТРК, як от “Стугна-П”. Водночас російська розробка з мінометами показує, що підходити до подібних проєктів потрібно з практичного погляду.