Один момент із офіційної заяви Orbit Boy про випробування своєї ракети-носія чітко вказує, що це вже, по суті, державна ініціатива в інтересах України
Оприлюднена членом комітету з питань оборони Верховної Ради Федором Веніславським інформація про те, що Україна вже активно розробляє власну ракету-носій та провела тестування системи “повітряний старт”, отримала своє цілком відкрите підтвердження. Україна дійсно інтенсивно працює над створенням власного засобу доставки супутників у космічний простір, при цьому саме завдяки запуску ракети-носія з літака – без необхідності зводити космодром.
Зараз все свідчить про те, що це проєкт Orbit Boy. Його було засновано ще до початку повномасштабної російської агресії трьома колишніми керівниками Державного космічного агентства України: Юрієм Алексєєвим, Любомиром Сабадошем та Володимиром Усовим. А задум розробки полягав у створенні ракети-носія зі здатністю виведення на орбіту до 400 кг корисного вантажу, яка буде запускатися з будь-якого літака відповідної вантажопідйомності.
У 2021 році для ракети вже було випробувано твердопаливний двигун верхнього ступеня. У 2023 році оголошено про завершення розробки стартової установки. А ось восени 2025 року трапляється те, що однозначно показує – неназваний український ракетоносій і є Orbit Boy.
Минулого року, 29 жовтня, компанія офіційно повідомила про успішне проведення скидання інженерної моделі ракетоносія Orbit Boy з висоти 5000 метрів. Продемонстровано фото самого скидання макета ракети. А найважливіше – було зазначено з якого саме літака це було здійснено – Ан-70.
А єдиний існуючий у світі Ан-70 знаходиться в строю Повітряних сил України. Тобто це випробування було реалізовано із прямою участю державних ресурсів. Тобто йдеться про державний інтерес та причетність до цього проєкту України на найвищому рівні.
Також у жовтні в компанії заявили, що перший суборбітальний запуск самої ракети планувався на січень 2026 року. У той же час Федір Веніславський повідомив, що неназвана ракета-носій вже виконала два польоти з досягненням висоти понад 100 км та 204 км.
Також в Orbit Boy представили параметри своєї ракети. І відразу варто зазначити, що на ілюстрації у якості носія зображено Ил-76, який, очевидно, компанія мала намір придбати у власність. На схемі показано, що після скидання з літака ракета-носій майже миттєво відокремлюється від платформи та запускає двигун на 5 секунді після старту, маючи швидкість 153 м/с.
Перший ступінь працює 87 секунд, розганяючи ракету до швидкості 1955 м/с, другий ступінь додає ще 3284 м/с, а після 73 секунд його роботи третій ступінь з корисним навантаженням вже перебуває у космосі на висоті 194 км. Третій ступінь формує остаточну задану орбіту супутника з висотою 700 км.
Слід враховувати, що сам повітряний старт з висоти 8-9 км вже забезпечує приріст ефективності за рахунок того, що ракеті не потрібно пробиватися через щільні шари атмосфери. Це підсилюється тим, що твердопаливний двигун першого ступеня оптимізовано саме під такий запуск. У випадку ж запуску поблизу екватора загальна продуктивність системи ще більше зростає за рахунок максимального використання швидкості обертання Землі.
А ще однією перевагою повітряного старту є відмова від наземної інфраструктури – космодрому та вирішення питання падіння відпрацьованих ступенів ракет, які падають у нейтральних водах. І для України, як і для більшості країн Європи, це один з небагатьох способів мати суверенну систему виведення супутників у космічний простір.