Перед запуском катапульти льотчик американських ВПС зафіксував рій дронів, що переміщався у формі, подібній до медузи, і нагадував “мінне поле”
Іран, ймовірно, володіє технологіями ройових дронів, на що вказує свідчення американського пілота F-15E Strike Eagle з 48-го винищувального авіакрила, який був уражений у ніч на 3 квітня.
За його словами, які CNN підтвердили чотири незалежні джерела, пілот безпосередньо перед катапультуванням спостерігав, як “іранські безпілотники ширяли в повітрі, рухаючись як єдиний організм, у формації, що нагадувала медузу”. Це нагадувало “мінне поле з дронів”, проте наразі не встановлено, чи саме вони стали причиною збиття винищувача.
Видання також зауважує, що до цього свідчення існує певний скептицизм. По-перше, пілот отримав струс мозку після катапультування. По-друге, за місяць до цього він вже скористався катапультою, ставши жертвою найдорожчого в історії інциденту “дружнього вогню”, коли один F/A-18 ВПС Кувейту “переміг” одразу три американські F-15E Strike Eagle.
Зі свого боку Defense Express зазначає, що якщо американський пілот дійсно бачив рій дронів і саме вони спричинили втрату винищувача, це може свідчити про застосування Іраном нової технології протиповітряної оборони.
Хоча наразі можна робити лише обережні припущення на основі інсайдерської інформації щодо спірних свідчень американського пілота, найбільш імовірним поясненням може бути використання дронів як “повітряних мінних полів”. Їх розгортання саме в районі, де було збито F-15E, є цілком можливим і доцільним.
Справа в тому, що американський винищувач був збитий неподалік міста Ісфахан, вглиб території Ірану, де розташований підземний центр ядерних технологій. Саме той, де Тегеран виробляв і зберігав збагачений уран. Це означає, що об’єкт мав бути максимально захищеним від повітряних атак.
Варто звернути увагу на складний гірський рельєф місцевості з прогнозованими маршрутами польоту на гранично низьких висотах вздовж долин, що звужуються до 3-5 км. Тому розміщення в таких вузьких місцях гіпотетичних “повітряних мінних полів”, які підніматимуться при виникненні загрози, може мати логічне обґрунтування.
Однак це вимагає значної кількості самих дронів. Наприклад, для створення вертикального “повітряного мінного поля” розміром 100 на 100 метрів з інтервалом між дронами у 2 метри потрібно близько 2,5 тисяч коптерів. Але їхню кількість можна зменшити шляхом керування та формування рухомих “полів”.
Наприклад, над формацією можна розмістити більший керуючий дрон з якісними камерами, що забезпечить широкий огляд. Виявивши загрозу, можна прорахувати очікувану точку перетину та перемістити “підлеглі” дрони до неї.
Зрештою, така формація може нагадувати описану “медузу” з дронів. Однак, чи має Іран, або чи міг він отримати такі технології, залишається вкрай дискусійним питанням.
Defense Express закликає долучитися до збору коштів на те, що працює: “Єдинозбір” від “Фонду Притули” на дрони-перехоплювачі.
