FA-50 з AIM-120 – реалістичний та вигідний легкий винищувач “другого ешелону”, без них – лише чергова пропозиція на ринку, куди має зайти американський T-7A Red Hawk з усім арсеналом можливостей
Корейський навчально-тренувальний літак FA-50, що по праву вважається легким винищувачем та ударним літаком, досі не має американської ракети класу “повітря-повітря” AIM-120.
Всупереч попередній інформації, що вона начебто мала бути на другій партії літаків для Малайзії, пізніше це заперечили безпосередньо у Korea Aerospace Industries. За словами представників компанії Defense Express, дані про AIM-120 є “некоректними та торкаються чутливих питань ліцензування експорту, які досі не підтверджені”.
Це означає, що ідея придбати за відносно невеликі кошти FA-50 Block 20 та отримати повноцінний, хоч і легкий, винищувач залишається ілюзорною. І це попри те, що цей літак оснащено сучасним радаром з АФАР PhantomStrike від Raytheon, який має всі можливості для наведення та управління ракетами AIM-120 та іншим озброєнням.
FA-50 Block 20 з AIM-120 розглядається, як практичний легкий винищувач “другого ешелону”, що зможе використовувати свій боєзапас за вказівками від інших винищувачів та літаків ДРЛВ. Зокрема саме так FA-50 представлявся у Польщі, яка у 2022 році замовила 48 корейських літаків, з них 12 одиниць FA-50GF (Block 10) за 700 млн доларів і 36 одиниць у “полонізованій” версії FA-50PL (Block 20) за 2,3 млрд доларів, з майбутньою модернізацією всього парку до новішої версії.
І легкий винищувач з повним арсеналом за 63,8 млн доларів – це була справді відмінна пропозиція, якою Варшава дуже своєчасно скористалася. При цьому навіть перенесення поставок на два роки не може вплинути на враження від вдалого вибору.
А от без AIM-120 – про повноцінну повітряну складову не йдеться. Лише про роль допоміжного винищувача ППО, що має полювати з AIM-9 та їх аналогами на крилаті ракети та далекобійні дрони. Що безумовно вже немало, але не бажаний максимум.
Звісно, варто запитати, а чому у США затримують інтеграцію AIM-120 до FA-50. Адже в кінцевому підсумку, чим більше винищувачів буде використовувати цю ракету – тим краще для Raytheon. Але необхідно пам’ятати, що для американських зброярів всі іноземні замовлення зараз все одно проходять через американський уряд, який і є єдиним замовником, а потім фактично перепродає зброю іноземній державі.
І хоча офіційних заяв з цього питання немає, але можна зробити припущення, що справа у досить простій конкурентній боротьбі. У США вже є власний літак у ніші FA-50 – поки що лише навчальний T-7A Red Hawk, який досить легко перетворюється на легкий винищувач F-7.
Але він, найімовірніше, буде дорожчим за корейську пропозицію. А надати йому конкурентну перевагу цілком може розширений набір та повноцінне озброєння, що цілком реально забезпечити й штучним обмеженням для всіх інших конкурентів. Бо FA-50 без далекобійних ракет – лише одна з багатьох пропозицій на ринку навчально-бойових літаків, де стає трохи затісно.
А на тлі цього цілком можливо очікувати й наступні кроки Korea Aerospace Industries із FA-50, який має отримати й версію чистого одномісного винищувача – інтеграцію під нього власних ракет “повітря-повітря”, розробка яких вже триває. А також інтеграція ракет від європейських та інших виробників, якщо це, звісно, можливо через використання американського бортового радіоелектронного обладнання.
З боку Defense Express закликаємо долучитися до збору на те, що вже працює: “Єдинозбір” від “Фонду Притули” на дрони-перехоплювачі.
