Німеччина прагне отримати дозвіл від США на придбання Tomahawk уже рік, а тепер розглядає можливість локалізації їх виробництва, разом із ракетами PAC-3 MSE для ЗРК Patriot
Німеччина з 2025 року виявляє надзвичайне бажання закупити американські крилаті ракети Tomahawk та наземні пускові установки Typhon. Загалом планується придбати 400 ракет Tomahawk Block Vb та три пускові установки за 1,35 мільярда євро. На даний момент Берлін протягом року очікує відповіді від Вашингтона щодо можливості здійснення цих закупівель. Однак, уряд Німеччини пішов далі та нещодавно порушив питання про потенційне започаткування ліцензійного виробництва цих ракет на території Німеччини.
Наразі ця інформація є неофіційною, поширена американськими виданнями і потребує офіційного підтвердження. Проте, це цілком логічно, враховуючи, що, за оцінками CSIS, Сполучені Штати вичерпали приблизно 30% своїх запасів крилатих ракет Tomahawk під час операції проти Ірану, використавши понад 1000 одиниць. Водночас, на 2026 рік заплановано замовлення лише 207 одиниць, хоча до 2027 року очікується виготовлення 785 ракет Tomahawk.
Отже, для відновлення американських запасів після 39 днів операції проти Ірану знадобиться два роки. Це не враховує експортні контракти з Австралією, Японією та Нідерландами, які передбачають постачання до 795 крилатих ракет, що еквівалентно ще одному річному обсягу виробництва за показниками 2027 року.
У цій ситуації, пропозиція Німеччини щодо локалізації виробництва Tomahawk може стати для США відповіддю на їхні побоювання щодо неможливості постачання цих крилатих ракет у найближчому майбутньому. Більше того, це може бути представлено як підтримка зусиль Пентагону з прискорення нарощування виробничих потужностей для цих крилатих ракет.
Німецька оборонна промисловість володіє значними виробничими ресурсами та експертизою, а також має досвід у виробництві крилатих ракет Taurus, у яких, до речі, використовуються американські компоненти, наприклад, двигун P8300-15 від компанії Williams. Додатково, Німеччина є давнім і одним із найміцніших партнерів США у НАТО, чиї компанії конкурують за постачання озброєнь для армії Сполучених Штатів, зокрема у конкурсах на заміну самохідних артилерійських установок, бойових машин піхоти та постачання вантажівок.
Таким чином, реакція США на пропозицію Німеччини щодо Tomahawk буде надзвичайно показовою. Хоча вона може викликати певні застереження у Вашингтоні, оскільки йдеться про далекобійне ракетне озброєння. Зрештою, навіть найближчий союзник США – Велика Британія, яка тривалий час була єдиним оператором цих ракет, окрім США, не піднімала питання про можливість їх ліцензійного виробництва.
Водночас, інша пропозиція Берліна – надання ліцензії на виробництво антибалістичних ракет PAC-3 MSE для зенітно-ракетних комплексів Patriot – не несе подібних ризиків. США вже надавали ліцензії на завершальний етап виробництва таких ракет Японії. Крім того, Німеччина реалізує проєкт виробництва на потужностях COMLOG у Шробенхаузені (спільного підприємства Raytheon та MBDA) зенітних ракет PAC-2 GEM-T, які переважно призначені для знищення аеродинамічних цілей.
Німеччина також активно закуповує додаткові ЗРК Patriot у США, від 2022 року замовивши 8 комплексів спрощеної конфігурації на суму 2,4 мільярда доларів. Існує приклад сусідньої Польщі, яка також висловлює намір отримати ліцензію на ці зенітні ракети.
Тому негативна відповідь США або подальше мовчання щодо цієї пропозиції Німеччини будуть ще більш значущими. Не менш показовими будуть обсяг, строки та інші умови співробітництва, якщо воно буде схвалено. Це стосуватиметься не лише Німеччини, а й усіх європейських країн, включаючи Україну.