Країни, що розташовані на східному периметрі Альянсу, посилюють підготовку до ймовірного конфлікту з Російською Федерацією, зменшуючи свою залежність від швидкої військової допомоги з боку Сполучених Штатів.
Фінляндія, кордон із Росією / © Associated Press
Як повідомляє видання Politico, журналісти якого відвідали три вразливі точки на східних кордонах Європи: лісисту місцевість, що межує з Росією у Фінляндії, польську оборонну лінію біля Калінінграда та Білорусі, а також литовську ділянку, що прилягає до Сувальського перешийка.
Згідно з інформацією видання, Європа активно зміцнює свої східні рубежі через потенційну небезпеку з боку Москви. Держави, що межують з Росією, споруджують оборонні укріплення, збільшують свої резерви, а також здійснюють закупівлю танків, безпілотників та іншого військового обладнання.
Одним із ключових чинників стала невизначеність щодо майбутньої ролі Сполучених Штатів. Після повернення Дональда Трампа до посади президента, Вашингтон неодноразово висловлював сумніви щодо традиційних гарантій безпеки, зокрема щодо зобов’язань США в рамках НАТО та готовності застосувати статтю 5 Північноатлантичного договору.
Фінляндія готується самостійно протистояти першому удару
Фінляндія, яка має протяжний спільний кордон з Росією, не була вражена повномасштабним вторгненням РФ в Україну. В Гельсінкі протягом десятиліть розуміли, що Росія може знову стати безпосередньою загрозою.
Фінляндія зберегла систему військової повинності, значні резерви та концепцію “тотальної оборони”, яка передбачає готовність до захисту не лише збройних сил, а й усього суспільства.
Юкка Копра, фінський парламентар, зазначив, що країна рада бути членом НАТО, проте усвідомлює: перший удар у разі агресії доведеться витримувати самотужки, до моменту активації п’ятої статті Альянсу.
Фінляндія здатна мобілізувати майже 870 тисяч резервістів, маючи населення 5,6 мільйона осіб. Очікується, що до 2031 року чисельність резервістів може сягнути одного мільйона.
Держава спрямовує на оборонні потреби майже 3% свого ВВП, плануючи збільшити цей показник до 5% до 2035 року. Також Фінляндія очікує на отримання американських винищувачів F-35.
Фінські переваги: ліси, сніг та артилерія
Однією з ключових переваг Фінляндії залишається її географічне положення. Потенційній силі вторгнення довелося б долати густі лісові масиви, болота, снігові замети, низькі температури та обмежену дорожню мережу.
Фінські військові вважають, що саме глибоке знання місцевості може забезпечити їм перевагу над російською армією.
У травні у Фінляндії проводилися багатонаціональні навчання, де союзники по НАТО здобували навички дій у північних лісах, біля озер та боліт. У навчаннях брали участь, зокрема, представники військових сил Франції, Великої Британії та США.
Під час навчань було виявлено, що бронетехніка та комерційні безпілотники не завжди ефективні у фінських лісах. Через щільну рослинність без тепловізійного обладнання складно виявляти особовий склад противника.
Фінляндія також відмовилася від приєднання до Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін, так само як і Польща та країни Балтії. Гельсінкі пояснює це тим, що Росія не підписала цю угоду і вже застосовує подібні міни у конфлікті з Україною.
Ядерне питання як новий виклик
Незважаючи на високий рівень готовності до звичайної оборони, для Фінляндії новим викликом стало ядерне стримування. Після вступу до НАТО країна розпочала участь у роботі Групи ядерного планування Альянсу та перегляд відповідного законодавства.
У червні фінські законодавці скасували обмеження на переміщення та зберігання ядерної зброї на території країни. Це рішення стало частиною адаптації Фінляндії до оборонних стратегій НАТО.
Водночас у Гельсінкі визнають: навіть якщо країна здатна захистити свою територію без присутності американських сухопутних військ, вона не може замінити американський ядерний щит.
З цієї причини Фінляндія веде переговори з Францією щодо ініціативи президента Еммануеля Макрона про розширення ролі французького ядерного потенціалу для забезпечення безпеки Європи.
Польща розгортає “Східний щит”
Якщо Фінляндія зосереджується на мобілізації та загальній обороні, то Польща створює масштабну систему укріплень на кордоні з Білоруссю та Калінінградською областю.
Цей проект отримав назву “Східний щит”. Він має охопити приблизно 800 кілометрів кордону та включати протитанкові перешкоди, траншеї, бункери, дрони, тепловізійні камери, мінні поля, датчики та розташовані поблизу військові підрозділи.
Польський уряд оцінює вартість проекту приблизно в 10 мільярдів євро. Його мета — уповільнити можливе російське вторгнення та виграти час для реагування з боку НАТО.
Варшава планує цього року спрямувати на оборону 4,8% свого ВВП. Польська армія вже є однією з найчисельніших у НАТО, поступаючись лише арміям США та Туреччини.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ Польща передала Україні понад 300 танків зі своїх резервів, а потім розпочала масштабне оновлення свого озброєння, закуповуючи техніку в США та Південній Кореї.
Не всі укріплення готові
Незважаючи на амбітні плани, Politico зазначає, що на певних ділянках польського кордону “Східний щит” поки що виглядає скоріше як намір, а не як повністю завершена оборонна система.
Після демонстративного візиту прем’єр-міністра Дональда Туска до одного з прикордонних населених пунктів, активність будівельників та військових там, за словами місцевих мешканців, значно знизилася.
У деяких регіонах протитанкові загородження вже встановлені, однак великі відрізки кордону досі не мають видимих укріплень. Частина матеріалів зберігається на складах.
Представники польської влади стверджують, що інженерні підрозділи можуть розгорнути укріплення вздовж кордону протягом 7-14 днів. Однак військові логісти висловлюють сумніви щодо можливості настільки швидкого встановлення всіх елементів.
Сувальський коридор — “ахіллесова п’ята” НАТО
Особливу увагу приділяють Сувальському коридору — вузькій смузі території між Польщею та Литвою, яка розділяє російський Калінінградський ексклав та Білорусь.
Колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес назвав цей район “ахіллесовою п’ятою НАТО”. У разі нападу Росія могла б спробувати перекрити цей коридор з обох сторін, ізолювавши країни Балтії від решти Альянсу.
Саме тому Польща та Литва посилюють оборону цього стратегічного напрямку.
Європа переходить до нової безпекової доктрини
Зміцнення польської оборони є частиною ширшої системи стримування на східному фланзі НАТО — від Фінляндії до Румунії.
Альянс планує формувати більші запаси озброєнь, боєприпасів та військової техніки у прикордонних країнах, а також розвивати автоматизовані системи спостереження з використанням датчиків та роботизованих комплексів, які мають допомогти нейтралізувати російські сили на початкових етапах атаки.
За оцінкою Politico, Європа вступає в новий етап оборонної політики. Країни на східному фланзі більше не розглядають війну з Росією як віддалену теоретичну загрозу.
Вони готуються до сценарію, за якого перші години або дні потенційного конфлікту їм доведеться витримувати власними силами — навіть якщо в подальшому до оборони долучаться НАТО та Сполучені Штати.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати