Чому країна-агресор змінила тактику та завдала удару саме зранку, чи могла атака бути підготовлена нашвидкуруч, а також чого очікувати від Російської Федерації у найближчому майбутньому.
Олег Жданов / © ТСН
Зміст
Армія Росії 16 березня провела комбіновану атаку по Києву. Цей удар був незвичним: зранку ворог запустив десятки безпілотних літальних апаратів і декілька балістичних ракет. Ударні дрони типу «Шахед» дісталися столиці, а їхні уламки падали навіть у центрі міста, зокрема на Хрещатику.
Військовий експерт Олег Жданов у коментарі сайту ТСН.ua повідомив, чим була унікальна ця атака, з якої причини Росія змінила тактику та завдала удару саме зранку, а також що варто очікувати від РФ найближчим часом.
Атака по Києву була нетиповою: чому РФ ударила вранці
Експерт пояснив, що вранішня атака була незвичною для російських обстрілів. З його слів, подібне рішення могло бути ухвалене нашвидкоруч.
Жданов вважає, що раптовий вранішній удар, імовірно, став запізнілою «відповіддю» російського командування, можливо, на атаку Москви, хоча обстріли Києва Росія здійснює доволі часто.
«Я вважаю, атака відбулася зранку, тому що це запізніла відповідь. Очевидно, рішення про атаку ухвалювали спонтанно, тому так воно і відбувалося. О дев’ятій ранку тільки виявилися у нас у Києві „Шахеди“, — говорить він.
Чому «Шахедам» вдається досягати Києва
Згідно зі словами експерта, однією з причин того, що безпілотники змогли долетіти до столиці, міг бути ефект несподіванки. Він переконаний, що через те, що українці звикли до нічних атак, денні удари можуть стати важливішими для ворога.
«Щодо того, що вони пролетіли дві області — знову ефект несподіванки спрацював фактично на повну. Хто розраховував, що вдень буде атака? У нас, безумовно, звичка вже відпрацьована: обстріли вночі, і дуже рідко буває, коли прилетить „Шахед“ чи ракета в інший час доби. Я взагалі вже не пам’ятаю, коли вдень прилітали. Тому для нас, скоріш за все, це була знову ж таки несподіванка», — вважає Олег Жданов.
Коли Росія може повторити атаку: чого чекати
На думку експерта, повторення аналогічних атак можливе навіть найближчим часом.
«Якщо вони здійснять аналіз та з’ясують, що це, на їхню думку, дає ефективність нас „ловити“, то цілком ймовірно, що можуть бути повторення, причому навіть незабаром», — пояснив Олег Жданов.
З його слів, для подібної атаки росіянам не потрібно готувати масштабний удар.
«Тут же не треба готувати масовано-комбінований удар. Тут потрібно буквально декілька ракет та два десятки „Шахедів“. З урахуванням вечірнього там може бути три чи п’ять десятків безпілотників», — говорить експерт.
Він наголошує, що українцям варто бути готовими до того, що атаки можуть відбуватися у будь-який час доби.
«Війна не йде за графіком, тому потрібно пильнувати повітряний простір цілодобово, щоб не було подібних несподіванок», — говорить Жданов.
Військовий експерт також зауважив, що російська пропаганда вже використовує результати атаки у своїх інформаційних цілях.
«Їхня пропаганда зараз радітиме. З сотні безпілотників до Москви жоден не долетів. Вони запустили декілька десятків — уламки „Шахедів“ валяються на Хрещатику», — сказав він.
Атака по Києву 16 березня: статистика від Повітряних сил
Згідно з даними Повітряних сил ЗСУ, в ніч проти 16 березня та протягом ранку Росія атакувала Україну 211 ударними безпілотними літальними апаратами різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас» та іншими дронами.
Запуски здійснювалися з напрямків Орел, Курськ, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ у Росії, а також з тимчасово окупованого Криму.
Особливістю атаки стала якраз незвичайна вранішня хвиля ударних безпілотників у напрямку Київської області. Головними цілями також були Одеська та Запорізька області.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони.
За попередніми відомостями, українська ППО збила чи подавила 194 ворожі дрони. Разом із тим зафіксовано влучання 16 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників в 11 місцях.
РФ могла застосувати новий тип дрона по Києву
Під час атаки Росія могла застосувати новий тип безпілотника. За попередніми даними, дрон, який впав поруч з монументом Незалежності в центрі Києва, міг бути ударним дроном «Ланцет», повідомляє Defense Express.
На це вказують характерні уламки, зокрема Х-подібне хвостове оперення зі штовхальним гвинтом, а також фрагмент крила з маркуванням RF.
За інформацією видання, цей дрон міг використовувати елементи автономного штучного інтелекту для ройового застосування, автономної навігації та пошуку цілей без постійного зв’язку з оператором.
Експерти також звернули увагу на незвичне маркування у вигляді кольорових кругів, яке раніше фіксували на російських автономних дронах V2U. Ймовірно, воно допомагає дронам координувати рух у «зграї».
Разом із тим є питання щодо дальності польоту такого апарата. Зазвичай для «Ланцету» вона складає близько 50 км (дальність зв’язку), хоча російські джерела заявляли про польоти на 90 км і навіть до 136 км. Водночас відстань від російського кордону до центру Києва перевищує 200 км.
Чи справді це був «Ланцет»
Після появи інформації про цей дрон радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов заявив, що «жодні „Ланцети“ не можуть долетіти до Києва». З його слів, фрагменти дрона могли бути спеціально скинуті з «Шахеда» як частина інформаційної операції РФ.
Разом із тим через декілька годин він звернувся по допомогу у пошуку можливих уламків «Ланцетів» на території від Києва до Чернігова.
Зі свого боку волонтер Сергій Стерненко припустив, що подібний дрон могли доставити ближче до Києва саме за допомогою «Шахеда».
Наслідки атаки по Києву 16 березня
Мер Києва Віталій Кличко повідомив про падіння уламків безпілотників у декількох районах столиці.
Так, у Шевченківському районі, в самому центрі міста, уламки БпЛА впали без пожежі та постраждалих.
У Солом’янському районі уламки впали на територію нежитлової забудови — також без потерпілих.
У Святошинському районі падіння уламків спричинило займання трави на відкритій території. Пожежу оперативно ліквідували.