Німецький канцлер Фрідріх Мерц висловив думку, що Україна в далекому майбутньому стане учасницею ЄС. Водночас, він висунув ідею нового механізму асоційованого членства, аби прискорити інтеграцію Києва до європейських інституцій.

Коли Україна може стати членом ЄС / © Associated Press
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що Україна в далекому майбутньому стане учасницею ЄС. За його словами, Німеччина продовжуватиме надавати підтримку Україні.
Про це Мерц заявив під час виступу перед Бундестагом.
Україна у віддаленій перспективі приєднається до ЄС: заява Мерца
Канцлер Німеччини зазначив, що з 2022 року Україна продемонструвала значний поступ у впровадженні реформ, і тому в довгостроковій перспективі стане членом ЄС.
«Саме тому кілька днів тому я запропонував надати Україні асоційоване членство в ЄС. Це означало б регулярну участь України в нарадах Ради ЄС та зустрічах профільних міністерських рад. Український комісар, поки що без портфеля та права голосу, став би представником Києва в Брюсселі», — повідомив Мерц.
Це надало б змогу українським депутатам брати участь у консультаціях Європарламенту, проте без права голосу.
Канцлер додав, що це дозволило б якомога швидше інтегрувати Україну до політичних сфер в ЄС, суворо дотримуючись встановлених критеріїв та правил.
«Нашою кінцевою метою для України залишається справедливий та довготривалий мир, який також враховує наші безпекові інтереси. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну сьогодні і будемо робити це завтра, доки це буде необхідно», — додав Фрідріх Мерц.
Раніше президент України Володимир Зеленський висловив критику щодо пропозиції Мерца щодо асоційованого членства в ЄС.
Вступ України до ЄС: найактуальніші новини
Нагадаємо, у процесі технічних консультацій щодо приєднання України до Євросоюзу сторонам вдалося узгодити 10 з 11 вимог Угорщини. Неприйнятим залишилося питання представництва національних меншин у Верховній Раді, яке наразі винесено за дужки, що дозволило Будапешту погодитися на відкриття першого кластера переговорів.
Для вирішення цієї проблеми, яка може знову виникнути під час обговорення прав людини, сторони вирішили звернутися за роз’ясненнями до Ради Європи та ОБСЄ.
Як інформує «Суспільне» з посиланням на власні джерела, за прикладом Угорщини свої вимоги щодо забезпечення освітніх прав нацменшин та розвитку болгарської мови планує висунути і Болгарія.
Тим часом посли країн ЄС мають намір узгодити спільну переговорну позицію та затвердити перелік проміжних і кінцевих вимог щодо першого кластера переговорів про вступ України до ЄС.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати