Розбираємо з лікарями, активістами та секс-просвітницями усі “за” та “проти” відпуску екстреної контрацепції без рецепта
31 серпня на сайті Кабміну зʼявилась відповідь премʼєр-міністра Дениса Шмигаля на петицію “Забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції”, зареєстровану 19 травня.
Її авторки стверджують, що реалізація таких препаратів за рецептом є порушенням репродуктивних прав жінок. До того ж консультація з лікарем буде лише затримувати час приймання препаратів, отже, зменшувати їхню ефективність. Петицію підтримали понад 25 000 громадян.
У своїй відповіді премʼєр-міністр зазначив: Міністерство охорони здоровʼя (МОЗ) не проти переведення екстреної контрацепції (ЕК) до класу безрецептурних препаратів. Однак мають бути вікові обмеження їхньої реалізації.
“Враховуючи суспільний інтерес до питань, порушених в електронній петиції, МОЗ доручено додатково опрацювати їх”, – йдеться у відповіді.
LIGA.Life надіслала офіційний запит у МОЗ для отримання офіційної позиції. Поки чекаємо на відповідь, також поговорили з авторкою тексту петиції, лікарями та секс-просвітницями, щодо того – чи варто переводити ці препарати до класу безрецептурних.
“За” безрецептурну екстрену контрацепцію
Фемактивістка, за фахом аудіологиня і слухопротезистка, Ольга Гайович – авторка тексту петиції. За її словами, продаж ЕК без рецепта завжди був важливим питанням. Адже насправді весь цей час аптеки мали продавати ці препарати за рецептом. Натомість українці дізнались про це лише 1 квітня 2023 року, коли в обіг увійшли електронні рецепти.
“Факт того, що ЕК – рецептурний препарат, ігнорувався аптеками через комерційний інтерес. Також був певний момент жіночої солідарності. Адже провізорки розуміли дівчат та жінок, які приходили за цими препаратами. Однак після введення електронних рецептів деякі аптечні мережі вже вимагають цей документ. Це велика проблема. ЕК існує на випадок екстрених ситуацій (не спрацював основний метод контрацепції, зґвалтування тощо). Жінка повинна мати можливість швидко отримати пігулки, тому що вони ефективні лише у перші 72 години після випадку”, – пояснює Ольга.
З цією думкою погоджується психологиня, секс-просвітниця та авторка блогу “У трусах” Анастасія Забела.
“Звичайно, потрібно прагнути до того, аби люди завжди правильно використовували надійні методи контрацепції. Тоді ситуацій, коли потрібно використовувати ЕК, просто не було б. Однак ми живемо в реальному світі, де презерватив може порватися, протизаплідну пігулку можуть забути випити і, на жаль, трапляються випадки сексуального насильства. Тож, на мою думку, краще аби ЕК була доступною для всіх, але при цьому потрібно продовжувати інформувати людей щодо планової та екстреної контрацепції”, – додає Анастасія.
Окрім того, обидві експертки розуміють, що у випадку рецептурної реалізації ЕК великою перепоною є швидкість відповіді сімейного лікаря або гінеколога. За словами Ольги, яка також має медичну освіту, це велике навантаження на лікарів. Адже у такому разі вони мають бути на звʼязку з пацієнтами 24/7.
На аргумент про те, що “Постинор” та його аналоги мають шкідливі побічні наслідки, фемактивістка відповідає: “ВООЗ та Європейське агентство лікарських засобів рекомендує відпуск чинної речовини цих препаратів без рецептів. Побічні дії препаратів менш шкідливі, ніж наслідки від аборту чи небажаної вагітності”.