Дослідники вивчили рідкісний космічний камінь і знайшли фрагмент прадавньої кам’янистої планети.
На початках свого існування Сонячна система, ймовірно, містила значно більше планетарних тіл. / © Pixabay
Нині ми знаємо про чотири «канонічні» кам’янисті планети: Меркурій, Венера, Марс і Земля. Вони належать до земної групи. Ці планети вирізняються високою щільністю, кам’янистою будовою, мають металеве ядро та тоненьку оболонку. Їхні орбіти розташовані ближче до Сонця, тому під час формування вони отримали менше газової речовини.
Однак, на зорі існування Сонячної системи, імовірно, існував іще один значний об’єкт — Тейя. Це небесне тіло, розміром приблизно як Марс, зіткнулося із Землею, що призвело до утворення Місяця. Науковці припускають, що мусив існувати й інший подібний об’єкт.
Про це повідомляє видання IFLScience.
Американські науковці дійшли висновку, що ангріти, які є рідкісними метеоритами, що досягають Землі, можуть бути уламками прадавньої протопланети, яка існувала на ранніх етапах формування Сонячної системи.
Ангріти — це унікальний клас метеоритів, що представляють собою групу магматичних ахондритів, збіднених лужними металами. Їхній вік кристалізації дозволяє віднести їх до найдавніших відомих матеріалів Сонячної системи, зазначають дослідники.
Проаналізувавши ангритовий метеорит NWA 12774, знайдений у пустелі Сахара, науковці виявили дещо доволі незвичайне — присутність клінопіроксену, мінерального кристала, який зазвичай знаходиться у мантії та земній корі.
Цей конкретний мінерал демонструє вражаючу концентрацію алюмінію. Реконструювавши тиск, за якого він міг утворитися, команда встановила значення 17,5 кілобар, що приблизно в 17,5 разів перевищує тиск на дні Маріанської западини.
Така особливість свідчить про те, що мінерал сформувався під дією надзвичайно високого тиску. Такий тиск не міг виникнути всередині невеликого астероїда. За розрахунками науковців, батьківське тіло ангритів повинно було мати радіус щонайменше близько 1000 кілометрів. Якщо ж кристали сформувалися не глибоко, а ближче до поверхні, то саме тіло могло сягати ще більших розмірів — понад 1800 кілометрів у радіусі. Це вже зіставно з розмірами Місяця.
Простими словами, цей метеорит є частиною колишньої планети, яка загинула за нез’ясованих обставин.
«Неймовірно усвідомлювати, що колись існував такий масштабний світ», — поділився Аарон Белл, доцент кафедри наук про Землю в Університеті Каліфорнії в Боулдері. «Ми дізнаємося про його існування лише тому, що деякі його уламки випадково досягли Землі. Ці метеорити зберігають свідчення зовсім іншого шляху розвитку ранніх планет. Існує безліч метеоритів, які ще не були ретельно досліджені, тому, ймовірно, існувало більше таких протопланет, про які нам поки невідомо», — додав Белл.
На думку науковця, у ранній Сонячній системі могли існувати великі планети з нетиповим хімічним складом та іншим шляхом розвитку.
«Матеріали, з яких утворилося материнське тіло ангритів, суттєво відрізняються від компонентів Землі та Марса. Це вказує на окремий і самостійний еволюційний шлях формування планет на ранньому етапі історії нашої Сонячної системи», — уточнив дослідник.
Ймовірно, ця протопланета була зруйнована внаслідок катастрофічної події, що сталася на самому початку еволюційного процесу Сонячної системи. Після цього велике тіло могло розколотися, його уламки розлетілися і згодом стали частиною інших об’єктів або потрапили на Землю у вигляді метеоритів.
Раніше науковці визначили 45 планет, де потенційно може існувати позаземне життя.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати