Україна перемістила війну на територію Росії. Однак, посадовці не поспішають облаштовувати сховища та вмикати сирени, применшуючи масштаби конфлікту.
Путін та війна / © ТСН
Поки українські безпілотники дедалі частіше завдають ударів по території Росії, Кремль намагається приховати справжні масштаби наслідків війни від власного населення. Для цього влада використовує евфемізми, замовчує атаки на ключову інфраструктуру та відмовляється відкрито говорити про загрози, навіть коли регіони страждають від дефіциту пального та нальотів дронів.
Про це пише The New York Times.
По всій Росії представники влади пояснюють дефіцит палива «незапланованим технічним обслуговуванням на нафтопереробних заводах», не називаючи справжніх причин, оскільки українські дрони атакують нафтопереробні підприємства в країні.
У свою чергу, голова центрального банку Росії згадував про «структурну трансформацію економіки» як про наслідки військових витрат, які спричинили перебудову та переорієнтацію економіки навколо оборонно-промислового комплексу.
«Роками президент РФ Володимир Путін відгороджував російське суспільство від наслідків своєї війни в Україні, використовуючи евфемізми як психологічний щит. Але оскільки конфлікт все частіше повертається до реальності, невідповідність між риторикою та правдою стає джерелом розчарування для звичайних росіян», — йдеться в матеріалі.
Протягом кількох днів Путін уникав згадок про дальні удари безпілотників по Москві 18 червня, коли Україна задіяла майже 200 одиниць. Він не висловлювався щодо заяв українців перетворити Крим на острів, атакуючи його дронами та ракетами. Під час виступу у вівторок, 18 вересня, він використав цю можливість, щоб звинуватити Захід.
«Ці безпілотники, атаки на цивільну інфраструктуру — для чого вони потрібні? Щоб дестабілізувати суспільство, створити невизначеність щодо дій російських збройних сил», — заявив Путін.
Той факт, що в 56 регіонах спостерігається значний дефіцит пального, він проігнорував. Згодом він таки визнав наявність проблеми. На зустрічі з топ-керівниками та чиновниками він зазначив, що необхідно вжити «системних заходів, що відповідають масштабу поточних викликів». Правитель додав, що цільова робоча група функціонує цілодобово для забезпечення постачання, особливо для аграрного сектору.
«Проте пан Путін публічно не доручав посадовцям завдання підготувати укриття чи системи раннього оповіщення на випадок майбутніх нальотів», — зазначає авторка матеріалу.
Що відбувається у регіонах:
-
Котельники та Люберці (Московська область) — у середині червня зазнали ударів безпілотників, а влада заявила, що не оприлюднюватиме розташування бомбосховищ та не використовуватиме сирени. Причина полягає в тому, що країна технічно не перебуває у стані воєнного стану. Інформацію обіцяють надати лише у разі «мобілізації та у воєнний час». Людям радять ознайомитися з PDF-документом, що з’явився на урядовому порталі та містить практичні вказівки щодо дій у разі атаки дрона.
-
Башкортостан — Україна атакувала нафтопереробні заводи. Адміністрація вирішила не завжди вмикати сирени, щоб уникнути стресу у населення. У цьому контексті згадується зростання споживання антидепресантів у Росії.
-
Краснодарський край — Україна атакувала великий нафтопереробний завод. Внаслідок роботи російської ППО загинула одна людина.
Варто зазначити, що тоді Росія завдала удару по Україні вісьмома ракетами та випустила 142 безпілотники.
У соціальних мережах громадяни висловили подив офіційними заявами щодо причин невикористання сирен під час атак дронів чи невлаштування укриттів. Інші скаржилися, що хоча деякі люди отримують сповіщення текстовими повідомленнями, іноді вони надходять із запізненням або не надходять зовсім.
Як зазначила Олександра Архіпова, викладачка та наукова співробітниця з соціальних наук у Вищій нормальній школі в Парижі, применшення небезпеки та використання евфемізмів для обговорення атак дронів та економічних проблем є «проявом лояльності» пану Путіну та його режиму. Вона наводить приклади: «хлопки» замість «вибух», «позбавлений життя» замість «убитий» та «повітряна ціль» замість «дрон».
«Російська політична влада зараз зосереджена виключно на образах у новинах. Вони не хочуть «створювати величезну паніку, яку потім можуть показати місцеві новини, а потім — федеральні, де натовпи плачуть і бігають вулицями», — зауважила Архипова.
Зазначається, що атаки на Москву майже не відображалися у новинних зведеннях, що відповідає державній позиції.
За словами пані Архипової, російські чиновники та державні ЗМІ часто вдаються до заплутаних, а подекуди й оманливих формулювань, коли мова йде про події, пов’язані з конфліктом. На початку повномасштабного вторгнення магазини, які припинили роботу через західні санкції, місяцями, а іноді й роками, залишали вивіски з написом «зачинено з технічних причин».
Нещодавно Федеральне агентство повітряного транспорту Росії повідомило про «коригування розкладу» в аеропорту Краснодара, розташованому приблизно за 150 миль від лінії фронту та на шляху українських дронів. В аеропорту Сочі також не вказують, що рейси затримуються через атаки безпілотників. Натомість пасажирам повідомляють, що аеропорт працює за «фактичним розкладом» — терміном, який лише розрізняє «час за розкладом» та «фактичний час» вильоту чи прибуття.
Коли московські аеропорти тимчасово припиняють роботу через атаки українських дронів, цей самий термін застосовують і для приймання рейсів «за домовленістю». Пасажирам пояснюють затримки тим, що запізнюється літак, який має прилетіти, а не тим, що місто зазнало нападу.
Архіпова називає такий підхід «нейтралізацією» — навмисною двозначністю. За її словами, люди розуміють, що відбувається щось незвичайне, але не можуть повністю усвідомити, що саме.
Водночас росіяни дедалі частіше висловлюють скарги, що брак достовірної інформації безпосередньо впливає на їхнє щоденне життя.
25-річна Марія з Рязані, міста приблизно за 120 миль від Москви, згадала, як застрягла в заторі, через який дорога до центру зайняла більш ніж удвічі більше часу. У новинах не було жодної інформації про причину затору, і лише водій таксі пояснив, що неподалік стався удар безпілотника, а комунальні служби розчищають дорогу.
«Дрони стали своєрідним табу», — сказала Марія, яка попросила не називати її прізвища через побоювання можливих наслідків. Після цього випадку, за її словами, вона майже припинила стежити за новинами.
Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Росія — Євразія Карнегі, вважає, що зростаючий розрив між тим, що росіяни спостерігають на власні очі, і тим, що їм повідомляє влада, стає викликом для Кремля. Водночас, на її думку, це навряд чи похитне контроль влади.
На її переконання, якщо атаки триватимуть, Кремль, найімовірніше, використає їх для посилення антизахідних та антиукраїнських настроїв, а також як привід для виправдання подальшої ескалації.
Раніше Путін відкинув дві українські пропозиції щодо припинення війни, зокрема взаємну відмову від далекобійних ударів та обмеження бойових дій лише районами активного фронту. Він фактично підтвердив, що Росія має намір продовжувати наступ не лише на Донбасі, а й прагне повністю захопити Запорізьку та Херсонську області, відмовившись від будь-яких компромісів щодо нинішньої лінії фронту. В Інституті вивчення війни вважають, що така позиція Кремля демонструє готовність продовжувати війну та досягати максималістських цілей силовим шляхом, а не через переговори.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати