Україна реорганізує систему відбиття атак російських дронів: замість локального захисту міст планується створити декілька рубежів перехоплення вздовж державного кордону, щоб запобігти проникненню “Шахедів” углиб країни.

Російські "Шахеди" / © Українське радіо
Україна корегує підхід до відбиття російських дронових ударів. Якщо раніше пріоритетним був захист великих населених пунктів та об’єктів у тилу, то зараз мова йде про розгортання багатошарової системи перехоплення вздовж кордону, аби не дати ворожим БпЛА проникнути вглиб території країни.
Про це повідомив радник міністра оборони, спеціаліст із комплексів радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергій Бескрестнов, знаний як Флеш, у прямому ефірі Radio NV.
За його словами, російська армія поступово розширює область ураження поблизу українських рубежів. Якщо раніше небезпечна зона становила приблизно 10 кілометрів, то зараз окупанти намагаються вражати цілі на відстані 30–40 кілометрів, а в деяких випадках — і до 80 кілометрів углиб українських земель.
Флеш роз’яснив, що задум противника — створити біля кордону так звану зону відчуження, де не зможуть повноцінно перебувати ані військовослужбовці, ані цивільні, а також не функціонуватимуть виробництва та інфраструктура.
“А наразі ми бачимо, що вони намагаються атакувати на 30–40 км та створити мертву зону, де нікого не буде — ані військових, ані цивільних, жодного виробництва, інфраструктури. Зараз бачимо, що вони почали вражати глибше в наші тилові райони — до 80 км”, — сказав він.
Саме з цієї причини, згідно зі словами експерта, Україна переходить до іншої стратегії оборони. Йдеться не тільки про укриття конкретних міст, а про систему, яка повинна знешкоджувати російські дрони ще на етапі наближення.
Флеш підкреслив, що створення такого захисту вимагає часу, кадрів і технічних засобів. Перш за все, необхідні екіпажі перехоплювачів, обладнання РЕБ і радіолокаційні станції, яких поки що не вистачає.
“Для нас це складне завдання. Ми усвідомлюємо, що з цим робити, проте це потребує часу, а також ресурсу, який у нас лімітований. Ми не можемо надто швидко закрити всю країну”, — зауважив він.
Окремою трудністю є те, що росіяни змінюють частоти, на яких працюють їхні дрони. Через це Україні необхідно адаптувати засоби радіоелектронної боротьби під нові частотні діапазони. За словами Бескрестнова, прикордонні смуги намагаються покривати додатковими засобами РЕБ, однак через велику протяжність кордону їх потрібно дуже багато.
Разом з тим, як пояснив Флеш, допомога партнерів не може миттєво задовольнити цю потребу. Навіть постачання сотень або тисяч одиниць техніки не розв’язує проблему цілком, тому що потреби значно більші.
Нова концепція передбачає розміщення перехоплювачів не в окремих точках, а в декілька рубежів. Ідея полягає в тому, щоб “Шахеди” збивалися ще до того, як вони досягнуть великих міст.
“Потрібно збудувати ешелонований захист по всьому нашому кордону. Щоб “Шахед”, який з’явився біля Дніпра чи Києва, — це був винятковий випадок. А наші перехоплювачі в декілька рядів будуть намагатися збити всі “Шахеди”, які заходять на українську територію”, — пояснив він.
Згідно зі словами експерта, зараз відбувається фактичне переформатування всієї системи протидії дронам, оскільки попередня модель вже не відповідає новій тактиці ворога.
Флеш також повідомив, що Україна вже використовує віддалене управління перехоплювачами. Це означає, що оператори можуть перебувати в одному місці, а самі перехоплювачі працюватимуть по цілях за сотні кілометрів від них.
“Ми зараз намагаємося робити дистанційне керування — це чудово і вже дійсно працює. Це коли оператори знаходяться в одному місці, а перехоплювачі працюють по БПЛА в іншому місці”, — сказав він.
Разом з тим перехоплювачі не можуть ефективно працювати без радарів. Саме радіолокаційні станції надають можливість виявити ціль і направити на неї перехоплювач. Згідно зі словами Флеша, Україна вже виготовляє такі дрони, однак власного виробництва необхідних РЛС поки що немає.
“Без радіолокаційної системи вони не функціонують взагалі, оскільки не розуміють, де той “Шахед”. А у нас немає в країні виробництва цих радіолокаційних станцій. Ми їх закуповуємо за кордоном”, — зазначив він.
Флеш додав, що аналогічна проблема існує і в Росії, однак їй у цьому допомагає Китай. Україна ж не може робити таку ставку, тому змушена шукати інші джерела постачання та паралельно збільшувати власні можливості.
Нагадаємо, 2 березня 2026 року Кабінет міністрів розширив можливості захисту об’єктів критичної інфраструктури від повітряних атак. З того часу підприємства — незалежно від форми власності — можуть створювати власні групи протиповітряної оборони.
Водночас приватна ППО не працює автономно — вона інтегрована в загальну систему оборони та діє під управлінням Повітряні Сили ЗСУ.
У квітні на Харківщині група приватної протиповітряної оборони вперше збила реактивний безпілотник, який рухався зі швидкістю понад 400 км/год.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати