Призов-2026: таємні плани Міноборони та пошук через “Резерв+” – факти.

Поки в компетентному комітеті парламенту очікують офіційних пропозицій від Міноборони, юристка розповіла, як проходить мобілізація зараз.

Тривалий час циркулюють розмови про посилення мобілізації в Україні. Раніше повідомлялося, що нібито посилити заходи мають з 1 квітня. А саме: шляхом перевірки законності отримання критичної інфраструктури та бронювання військовозобов’язаних через синхронізацію реєстрів, надсилання повісток та вимог в електронній формі, перевірки відтермінувань і внесення до реєстру актуальних відомостей про військовозобов’язаних.

Про посилення мобілізаційних заходів стосовно осіб, котрі роками ухиляються від служби, нещодавно заявила військова омбудсменка Ольга Решетилова. Вона стверджує, що «заходи не будуть популярними». А ось що саме очікує на таких громадян — поки що не розголошує.

Мобілізація в Україні: позиція відповідального комітету парламенту

У профільному оборонному комітеті парламенту заявляють, що на сьогоднішній день жодних ініціатив щодо зміни мобілізації немає ані в комітеті, ані в парламенті.

«Жодних ініціатив до нас не надходило. Доки ми не бачимо самого механізму, як це планує зробити Міністерство оборони, у коментарях немає сенсу. Я не коментуватиму ту інформацію, яка є в закритому режимі. Ця тема буде відкритою, коли ми отримаємо ініціативи від Міноборони. Зараз вся інформація, яка була надана членам комітету, надана в закритому режимі, а отже, я не маю права її оприлюднювати», — розповів ТСН.ua Федір Веніславський, народний депутат, член Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Аналогічну відповідь надав і член комітету, нардеп Олександр Федієнко: «Поки жодних законодавчих змін до комітету не надходило, і вони, відповідно, не розглядалися».

Бачення реформ у ТЦК: результати опитування

Водночас Полтавський обласний ТЦК та СП підвів підсумки опитування щодо процесів мобілізації, яке тривало протягом двох тижнів. Користувачам пропонували поділитися думками щодо того, як реформувати систему або чим її замінити, щоб Сили оборони отримували необхідне поповнення без примусових заходів.

Як відзначають у ТЦК, зараз мобілізація забезпечує 90% поповнення армії. Незважаючи на значну кількість деструктивних повідомлень, фахівці виділили раціональні пропозиції громадян, які розділили на два основні напрями.

Для зменшення страху перед мобілізацією пропонується:

• Чіткі терміни і справедливість: встановлення конкретних термінів служби та прозорих умов демобілізації. Введення обов’язкової служби для всіх громадян, щоб прибрати питання вибірковості.

• Сімейний фактор: встановлення правила, відповідно до якого з однієї сім’ї може бути мобілізована лише одна людина.

• Посилення відповідальності: введення кримінальної відповідальності за ухилення від обліку, а також обмеження цивільних прав (блокування рахунків, водійських прав, доступу до держпослуг).

• Фінансові й адміністративні механізми: введення офіційного податку або платежів для тих, хто не хоче служити (кошти мають спрямовуватися на виплати військовим). Посилення відповідальності місцевої влади за виконання планів.

• ·Аудит і комунікація: проведення перевірки законності бронювань та посилення державної інформаційної політики щодо наслідків поразки у війні.

Для переходу до добровільної служби читачі радять:

1. Покращення умов: створення гідних умов служби та професійне ставлення з боку командування.

2. Стабільність підрозділів: заборона примусового переведення бійців між частинами без їхньої згоди.

3. Відпочинок: гарантування реальних ротацій та регулярних відпусток.

4. Соціальний захист: суттєве збільшення грошового забезпечення та створення дієвих соціальних гарантій для сімей.

У Полтавському ТЦК також відреагували на поради відправити всіх співробітників центрів на фронт, нагадавши, що вже надавали розлоге роз’яснення 26 березня щодо того, чому така заміна є неможливою.

Що відбувається з мобілізацією на ділі?

Поки всі чекають на зміни та запровадження оновлень, юристи, котрі безпосередньо займаються питаннями мобілізації, розповіли про те, що відбувається на практиці зараз.

За словами адвокатки Таміли Алексик, один із методів роботи ТЦК — подання особи в розшук. У застосунку «Резерв+» з’являються повідомлення про порушення правил військового обліку та розшук.

«Підстава — не отримання повістки. Водночас про те, що повістка була нібито надіслана, військовозобов’язаний дізнається саме із застосунку „Резерв +“, і щоб з’ясувати чи була вона надіслана, за якою адресою у який спосіб, та чому військовозобов’язаний про це не знав — необхідно звернутись особисто до ТЦК або надіслати запит поштою», — розповідає ТСН.ua Таміла Алексик.

Запрошення на ВЛК і покарання за відмову

Друга причина оголошення в розшук у «Резерв +» — це не проходження ВЛК або відмова від її проходження.

«Військовозобов’язаний, який перебуває на обліку в одному ТЦК та СП Києва, сам пройшов ВЛК влітку 2025 року, і був визнаний придатним до військової служби. У чоловіка був високий тиск, і його відпустили додому. Чоловік вважав, що в нього з документами все добре, проте у березні 2026 року в застосунку „Резерв +“ з’явилась інформація про порушення ним правил військового обліку, а саме відмова від проходження ВЛК. Тобто людина пройшла комісію і була визнана придатною до служби, а тепер кажуть, що є порушення — не проходження ВЛК. А для складання адмінпротоколу громадянин має особисто прийти до ТЦК. Такі випадки далеко не одиничні», — розповідає Таміла Алексик.

Мобілізація-2026: проблеми через неоновлені дані

Адвокатка додає, що зараз багато проблем у громадян, які не оновили своїх даних до 16 липня 2024 року. А інформація про порушення правил військового обліку (ВО) у таких військовозобов’язаних з’явилась 16 липня 2025 року, тобто рівно через рік після можливого вчинення порушення.

«Таких випадків дуже багато. Хоча відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців із дня його виявлення, але не пізніше одного року від дня його вчинення», — пояснює адвокатка.

Та додає, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Мобілізація по-новому: реалії процедур та особистий візит до ТЦК

Але на практиці відбувається наступне, каже адвокатка: військовозобов’язаний звертається до ТЦК та СП із заявою про виключення інформації про порушення правил військового обліку у зв’язку із закінченням терміну притягнення до адмінвідповідальності, а відповідь не отримує або йому пропонують особисто з’явитись до РТЦК та СП.

Запрошення до ТЦК через соцмережі — як реагувати

Щодо випадку, коли на Миколаївщині чоловіку написали з ТЦК через месенджер у соціальних мережах, а він нібито не відповів і отримав штраф, то адвокатка наголошує, що надсилання повісток має відбуватися у паперовій чи електронній формі та відповідати вимогам закону — містити необхідні реквізити та QR-код.

«Слід зазначити, що повідомлення у телефонному режимі або за допомогою соціальних мереж та у інший спосіб не передбачені постановою КМУ №560 про необхідність прибуття до ТЦК та СП. Все це не є належним повідомленням, а тому виключення інформації про порушення правил військового обліку в судовому порядку у таких випадках це лише питання часу», — підсумовує Таміла Алексик.