Незважаючи на масштабні руйнування після атаки РФ та збитки в розмірі 500 мільйонів гривень, Києво-Печерська лавра частково відновила свою діяльність.
Києво-Печерська Лавра / © ТСН
Попри суттєві пошкодження, отримані внаслідок російського удару, одна з найвизначніших християнських святинь України, видатна історична та архітектурна пам’ятка, наша головна духовна обитель — Києво-Печерська лавра, частково відновила свою роботу. Зокрема, вже сьогодні для відвідувачів були відчинені Ближні печери, Велика Лаврська дзвіниця, Церква Спаса на Берестові, Трапезна церква, а також музейні експозиції. Також є можливість організувати групові екскурсії за попереднім записом. Як підкреслили представники заповідника у своїй публікації в соціальних мережах, духовне життя в лаврі продовжується.
Водночас, за оцінками фахівців, збитки, завдані в результаті обстрілів з боку росіян, перевищили 500 мільйонів гривень.
Незважаючи на пошкодження, спричинені російською атакою 15 червня, духовне життя в Києво-Печерській лаврі не припиняється. На період проведення реставраційних робіт в Успенському соборі богослужіння Православної Церкви України будуть проводитися в Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських відповідно до встановленого розкладу.
Наслідки російської атаки на Києво-Печерську Лавру / © Associated Press
Обсяги руйнувань: офіційні дані моніторингових місій
Понад дві сотні культових споруд в Україні були повністю зруйновані і вже не підлягають відновленню — такі офіційні відомості моніторингових місій. Російська армія без розбору нищить українську спадщину: під ударами опиняються старовинні дерев’яні церкви, сучасні молитовні будинки та об’єкти, що охороняються ЮНЕСКО. Черговим підтвердженням цього стала нещодавня атака на столицю, внаслідок якої Києво-Печерська лавра зазнала значних руйнувань. ТСН зібрала історії знищення православних святинь.
-
На Київщині, у селі Заворичі, постраждала Георгіївська церква Бориспільської єпархії Української православної церкви московського патріархату. Сьомого березня 2022 року нетверезі російські солдати вирішили перевірити свою влучність і заради розваги стріляли з гармат по куполу храму. Це була повністю дерев’яна церква, збудована ще у 1873 році, яка пережила дві світові війни, комуністичні репресії та природні катаклізми. Навалу окупантів вона не пережила — від неї нічого не залишилося.
-
Подібна доля спіткала церкву Вознесіння Господнього в селі Лук’янівка на Київщині. Дерев’яна, збудована наприкінці 19 століття, вона вважалася унікальним зразком українського дерев’яного зодчества. 25 березня 2022 року російські військовослужбовці обстріляли будівлю з танка. Попри пожежу, яка знищила дерев’яні конструкції, місцеві жителі змогли врятувати деякі ікони та інші реліквії.
-
Ще один приклад — Вознесенська церква в селі Лукашівка на Чернігівщині. Це цегляний храм, споруджений на початку двадцятого століття. У березні 2022 року окупанти використали пам’ятку архітектури як склад боєприпасів та штаб, а під час відступу підпалили її.
Менш ніж за три місяці релігійні громади цих численних постраждалих церков перейдуть із Української православної церкви Московського патріархату до Православної Церкви України.
Моральний виклик та позиція Московського патріархату
Українська православна церква Московського патріархату давно перестала бути своєю для багатьох. У цьому полягає величезна проблема і величезний моральний виклик: священики в Україні, які возносять ім’я московського патріарха як свого «отця і господаря», стають жертвами цього «отця і господаря». І цей «отець і господар» жодного разу не висловив найменшого співчуття щодо будь-кого зі священиків, убитих російською армією.
У вересні 2022 року московський патріарх Кирило звернувся до росіян із закликом і благословив їх убивати українців. Подібні звернення з’являлися і в наступні роки. У 2023 році російський синод назве війну в Україні «священною».
А через рік, влітку 2023 року, від російських обстрілів постраждали православні святині в Одесі та Святогірську. У ніч на 23 липня відбулося пряме влучання ракетою у Спасо-Преображенський кафедральний собор в Одесі. Головний і найбільший храм міста окупанти фактично залишили без даху, він зазнав колосальних руйнувань, а іконостас було практично знищено. Цю святиню заснували ще наприкінці вісімнадцятого століття. У 1936 році його вже підривали радянські більшовики, але храм відновили за кошти містян вже в незалежній Україні. З-під завалів тоді дивом дістали Касперівську ікону Богоматері — покровительку міста.
Терор проти українських лавр
Святогірська лавра — православна святиня Донеччини, яку росіяни методично руйнують. З початком війни на Донбасі по храму періодично «прилітало» з боку Росії. Але перших по-справжньому серйозних втрат монастир зазнав влітку 2022 року. Тоді окупанти спалили Всіхсвятський скит — дерев’яний храм, освячений майже 100 років тому. А вранці 11 жовтня 2023 року снаряд пробив купол головного Успенського собору прямо під час богослужіння.
Після обстрілів Святогірської Лаври росіяни перейшли до обстрілів Києво-Печерської Лаври. Вперше вони влучили по святині в ніч на 24 січня 2026 року. Основний удар припав на вхід до Дальніх печер, там тріснули стіни та обсипалася штукатурка. Також штукатурка обсипалася в корпусі Аннозачатіївської церкви.
Під час чергової атаки перший безпілотник типу «Шахед» влетів на територію Києво-Печерської Лаври, внаслідок чого спалахнула пожежа в Свято-Успенському соборі — головному храмі монастиря. Вогонь охопив 800 квадратних метрів. Другий безпілотник пролетів над святинею і влучив у будівлю Мистецького Арсеналу. Як пізніше зазначила його директорка Олеся Островська-Люта, «Шахед» врізався в Арсенал близько п’ятої ранку.
Траєкторія дрона виявилася нетиповою: він спершу влетів у мазепинську вежу Іоанна Кущника, а потім відскочив у дах Арсеналу, де вибухнув і спричинив пожежу. За гарячими слідами генеральний директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко припустив, що росіяни використали «Шахед» із запалювальною сумішшю.
Максим Остапенко, генеральний директор заповідника: «Вони цілились і влучили практично в центр Успенського собору, фактично били в вівтарну частину собору, в дах. Вони розуміли, що при пошкодженні і займанні даху шкода буде величезна».
Релігієзнавиця Людмила Филипович стверджує: росіяни більше не сприймають одновірців як своїх. Так, під час обстрілу Києво-Печерської лаври там перебувало півсотні монахів Московського патріархату, і їхнє життя було під загрозою.
Людмила Филипович, релігієзнавиця: «Ні, вони там проживають, їх нема куди діти. Я думаю, що це, знаєте, таке ліберальне і гуманне ставлення нашої держави до тих людей, тому що, дійсно, вони вже старенькі, ну, куди їх?»
Щоправда, ці мешканці монастиря до порятунку святинь свого головного храму після російського удару не долучилися. З тих 50 ченців, як написала журналістка Соня Кошкіна, лише троє взялися допомагати Православній Церкві України виносити реліквії, богослужбове начиння та облачення, а всі решта 47 спокійно спали, вважаючи, що це їх абсолютно не стосуватиметься.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або зруйнували понад 740 релігійних споруд, з яких 200 знищено повністю. Більшість із них — православні храми московського патріархату. Жертвами ворожих атак стали щонайменше 67 священнослужителів, з яких 15 — священики УПЦ МП.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Трамп знову на стороні України?! Зеленський різко попередив Лукашенка! | ТСН 20:00 19 червня
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати