Біля берегів Папуа-Нової Гвінеї вчені ідентифікували новий вид так званих “ходячих” акул. Ці невеликі рифові акули використовують свої грудні та черевні плавці для пересування по мілководдю.
Акула Hemiscyllium dugeonae / © Live Science
Про це повідомляє видання Live Science.
Новий вид отримав назву Hemiscyllium dugeonae. Його виявили дайвери в акваторії коралових рифів на південному сході Папуа-Нової Гвінеї. Спочатку команда шукала інший різновид “ходячої” акули — Hemiscyllium michaeli, проте звернула увагу на особину з незвичною візерунковою структурою на тілі.
Акула мала коричневі цятки та дрібні білі смужки, які відрізняли її від уже відомих різновидів. На початковому етапі дослідники не були певні, чи це дійсно новий вид, чи просто індивідуальна особливість окремої тварини.
Акула Hemiscyllium dugeonae. / © Live Science
Згодом вчені дослідили прилеглі рифи й протягом двох днів виявили ще 11 подібних акул на трьох ділянках. Серед них були як молоді, так і дорослі екземпляри, самці та самки — усі зі схожим характерним візерунком.
Після цього дослідники провели генетичний аналіз у лабораторії в Австралії. Вони порівняли ДНК нових акул зі зразками дев’яти інших видів “ходячих” акул і підтвердили, що це раніше не описаний вид.
Відкриття було представлене 15 червня у виданні Journal of the Ocean Science Foundation. Завдяки цій знахідці загальна кількість відомих видів “ходячих” акул збільшилася до десяти.
Науковці наголошують, що це відкриття є надзвичайно цікавим, оскільки нові види акул та скатів частіше виявляють у глибоководних зонах. У цьому ж випадку акулу знайшли на дуже незначній глибині — менш ніж за метр від поверхні.
“Ходячі” акули не рухаються сушею у буквальному розумінні. Вони переміщуються дном та рифами за допомогою плавців, ніби “крокуючи”. Така їхня здатність допомагає їм залишатися активними під час відпливу, коли частини рифу тимчасово від’єднуються від глибших вод.
Вчені припускають, що ця характеристика могла еволюціонувати як адаптація до життя на тропічних мілководних рифах, де концентрація кисню може різко змінюватися залежно від припливів та відпливів. Деякі види “ходячих” акул здатні витримувати умови зі зниженим вмістом кисню протягом кількох годин.
Наразі Hemiscyllium dugeonae зафіксовано лише у трьох локаціях у Папуа-Новій Гвінеї. Якщо подальші дослідження підтвердять, що ареал поширення виду є дуже обмеженим, ця акула може бути вразливою до руйнування рифів, кліматичних змін та надмірного рибальства.
Нагадуємо, раніше міжнародна група дослідників вперше зафіксувала на відео загадкову акулу-гобліна (Mitsukurina owstoni) в її природному середовищі існування на значних океанічних глибинах.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати