Складна система водоочищення у майя захищала від мікробів, але не здатна була попередити велике отруєння меркурієм.
Майя зуміли очищати питну воду, але не помітили приховану небезпеку
Древня цивілізація майя використовувала розвинені технології водопідготовки, які результативно фільтрували шкідливі мікроорганізми. Однак навіть ці досконалі технічні рішення виявилися безсилими перед незримою загрозою — масштабним зараженням питної води ртуттю.
Про це інформує Popular Science.
Як функціонували давні фільтри
Дослідники з Університету Монреаля дослідили залишки трьох резервуарів для води в стародавньому місті Уканаль, що на території сучасної Гватемали, де мешкало до 11 тисяч людей. Було встановлено, що водойма під назвою Агуада 2 була обладнана природною системою фільтрації з камінних каналів, які надійно утримували мул та забруднення.
Головною перевагою даної системи була можливість очищати воду від отруйних ціанобактерій. Майя навмисне насаджували навколо водойм затінену рослинність, аби підтримувати нижчу температуру води та уникати розмноженню небезпечних водоростей, з якими вони успішно боролися. У той же час сусіднє водосховище Агуада 3 використовувалося як своєрідна яма для побутових відходів.
Непомітна летальна загроза
Проте справжньою проблемою стало те, що стародавні інженери не могли побачити. Всі вивчені резервуари виявились дуже забрудненими меркурієм. Джерелом отрути виявилася кіновар — яскраво-червоний пігмент на основі сульфіду ртуті, який активно застосовувався майя для прикрашання споруд, предметів розкоші та навіть тіл під час поховань.
З плином часу дощі змивали цей пігмент у ґрунт і водойми. На відміну від водоростей, які мають характерний вигляд і запах, стічні води зі слідами меркурію не мали ні кольору, ні аромату, тому отрута тихо і вільно проникала крізь кам’яні фільтри водосховищ. До 830–950 років нашої ери концентрація меркурію у воді зросла більш ніж на 300 відсотків, вражаючи як еліту, так і простих мешканців. Токсикологи стверджують, що подібне зараження неминуче призводило до проблем із неврологічним розвитком у дітей та ускладнень репродуктивного здоров’я.
«У них не було жодної можливості дізнатися, що ця субстанція отруйна. Вона не робила воду брудною і не фарбувала її у червоний колір», — пояснив археолог Жан Трамбле.
Нагадаємо, науковці висунули нову гіпотезу загибелі цивілізації майя. Однією з можливих причин краху цивілізації майя є тривала засуха, що спричинила дефіцит продовольства, голод і соціальні потрясіння.