Палеонтологи в єгипетській улоговині Файюм випадково виявили майже цілий череп хижака, який жив приблизно 30 мільйонів років тому. Новий вид, названий Bastetodon syrtos, міг бути одним із найвизначніших мисливців давньої Африки.
У Єгипті виявили череп Bastetodon / ілюстрація Ahmad Morsi
Палеонтологи вже збиралися завершити сезон розкопок 2020 року в єгипетській улоговині Файюм і готувалися до від’їзду, коли помітили зуби, що виступали з піску пустелі. Ретельне очищення навколо них дозволило витягти надзвичайно повний тривимірний череп великого хижака, який мешкав приблизно 30 мільйонів років тому.
Про це повідомляє видання Space Daily.
Палеонтологи виявили череп верховного хижака, якому може бути 30 мільйонів років
Нововідкритий вид отримав назву Bastetodon syrtos. У статті, що була опублікована в Journal of Vertebrate Paleontology, дослідниця Шорук Аль-Ашгар разом із своїми колегами описала цю тварину як новий рід гієнодонтів. Це група м’ясоїдних ссавців, які займали позиції головних хижаків задовго до появи сучасних представників родин котячих, собачих чи гієнових.
Знайдений екземпляр виявився набагато інформативнішим, ніж окремі уламки. Череп зберіг коротку, широку морду, верхні зуби та кісткові структури, до яких кріпилися потужні м’язи для жування. Завдяки тому, що осадові породи не сплющили скам’янілість, автори дослідження змогли детально вивчити всю конструкцію голови.
За оцінками, вага Bastetodon становила близько 27 кілограмів, що можна порівняти з розмірами невеликого леопарда або смугастої гієни. Незважаючи на зовнішню схожість короткої морди з представниками котячих та назву групи, що нагадує гієнових, ця тварина не належить до сучасного ряду «Хижих» і не залишила живих нащадків. Гієнодонти є цілком вимерлою гілкою ссавців.
Будова зубів свідчить про те, що тварина була гіперкарнівором — істотою, чий раціон складався майже виключно з м’яса. Її щічні зуби мали ріжучі краї, призначені для розривання м’яких тканин, а не для подрібнення великих кісток. Через відсутність інших частин скелета науковці поки не можуть точно реконструювати спосіб пересування або полювання цього хижака.
Малюнок: Ahmad Morsi
Для видання National Geographic це відкриття прокоментував палеонтолог Ларс Верделін зі Шведського музею природничих наук. Він назвав аргументи на користь виділення окремого роду цілком переконливими. За оцінками фахівців, хижак міг полювати на дрібних ссавців або харчуватися падлом великих тварин.
30 мільйонів років тому територія сучасної посушливої улоговини Файюм була покрита теплими лісами та вологими болотистими місцевостями. Там проживали ранні примати, давні представники хоботних та напівводні ссавці, споріднені з бегемотами. Bastetodon займав позицію одного з найголовніших хижаків у цьому середовищі, хоча прямих ознак його укусів на кістках тогочасних жертв поки не знайдено.
Раніше подібні скам’янілості відносили до роду Pterodon. Однак анатомічні особливості єгипетського зразка дозволили виділити його в окремий рід. Назву Bastetodon утворили від імені давньоєгипетської богині Бастет, яку зображували з головою кішки, та грецького суфікса, що означає «зуб». Це підкреслює схожість голови з котячими, але не вказує на генетичну спорідненість.
Зникнення гієнодонтів як групи раніше пояснювали їхнім витісненням з боку більш розвинених хижих ссавців. Наразі палеонтологи схиляються до більш складного сценарію: вимирання відбувалося нерівномірно і супроводжувалося глобальним похолоданням, зміною рослинного покриву та оновленням видів потенційної здобичі.
Автори дослідження наголошують, що статус «верховного хижака» для цього виду є екологічною інтерпретацією, заснованою на його анатомії, а не зафіксованою поведінкою. Проте чудова збереженість черепа значно деталізує уявлення про фауну давньої Африки.
У Китаї виявили череп віком мільйон років
Нагадаємо, у Китаї археологи виявили людський череп «Юньсянь 2» віком близько мільйона років, який може змінити уявлення про походження Homo sapiens. Дослідження вчених із Фуданьського університету та Британського музею природознавства, опубліковане в журналі Science, свідчить, що формування людини з великим мозком почалося на півмільйона років раніше.
За допомогою 3D-сканування та моделювання сильно пошкоджені рештки були перекласифіковані: вони належали не Homo erectus, як вважалося спочатку, а Homo longi — виду, який розвивався паралельно з неандертальцями та ранніми Homo sapiens.
Це відкриття припускає, що еволюційний процес міг розпочатися і в Азії, а не лише в Африці, де наразі знайдено найдавніші свідчення існування Homo sapiens віком 300 тисяч років. За даними вчених, близько 800 тисяч років тому на Землі одночасно існували три основні людські гілки — Homo longi, неандертальці та Homo sapiens, які тривалий час взаємодіяли та, можливо, схрещувалися між собою.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати