У Києві пройшла важлива громадська дискусія на тему літератури та психології «Чоловіче та жіноче: діалог через тексти Чингіза Айтматова та сучасні реалії». Цей захід, приурочений до Міжнародного дня сім’ї, мав на меті представити українському суспільству гуманістичну спадщину всесвітньо визнаного киргизького літератора, прозаїка та дипломата Чингіза Айтматова (1928–2008).
Організаторами виступили під егідою Посольства Киргизької Республіки в Україні, за ініціативи громадської платформи MÜTEŞEM QIRIM (MQ Community) на чолі з Леніє Ібрагімовою та Владою Корольковою. Ця платформа займається популяризацією спільної тюркської та кримськотатарської культурно-історичної спадщини, зокрема, через мистецтво, виставкову діяльність, дипломатичні та громадські проєкти.
Програма вечора розпочалася з хвилини мовчання, якою присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів та мирних жителів. Цей момент ще раз гостро підкреслив складні обставини, в яких українці продовжують зберігати стійкість та піклуватися про своє психічне здоров’я.
Громада та дипломатичні представники вітали гостей у «Киргизькій вітальні», пригощаючи національними стравами, підготовленими киргизькою діаспорою в Україні та українсько-американським міжнародним ліцеєм «Меридіан». Учасники мали нагоду оглянути виставку шкіряних картин, присвячених Центральній Азії, а також ознайомитися з книгами Чингіза Айтматова та киргизьким епосом, виданими українською мовою.
Надзвичайний і Повноважний Посол Ідріс Кадиркулов звернувся до присутніх:
«Я разом з вами пережив цю складну зиму і відчув глибшу єдність суспільства.
І мені, як представнику киргизького народу, закортіло поділитися теплотою нашої душі.
Мені відомо, що для багатьох українців Тарас Шевченко — це голос нації. А для багатьох киргизів Чингіз Айтматов — її інтелектуальне та гуманістичне обличчя. Обидва стали символами свого народу… … через три видатні твори Чингіза Айтматова — «Тополенька моя в червоній хустці», «Червоне яблуко» та «Джаміля», ми прагнемо представити українському суспільству не лише художню красу киргизької літератури, але й глибинну моральну та психологічну цінність, що відображають серце киргизької душі: повагу до людини, взаємопідтримку, любов до близьких і природи, чесність та людяність.
Сьогодні, в період важких випробувань і виклик, важливість людських почуттів, щирості та душевної відкритості залишається незмінною. Як підкреслював сам Айтматов: найголовніше для людини — зберігати свою людяність».
Зворушливою частиною заходу стало ексклюзивне домашнє відеозвернення сина письменника — відомого державного діяча та дипломата Аскара Айтматова. Він записав його одразу після виписки з лікарні, щоб особисто підтримати українців в умовах екзистенційної загрози, висловивши щире захоплення мужністю та патріотизмом українського народу.
Діалог через тексти Айтматова: як у Києві об’єднали киргизьку класику, психологію та культурну дипломатію під час війни (16 фото)
У відеоформаті гостей також привітала Тетяна Миколаївна Крупа — відома вчена, археолог-реставратор, керівниця міжнародної науково-дослідницької лабораторії археологічно-технологічної експертизи YMAI при Margulan Centre.
Ключовим символом події став портрет Чингіза Айтматова, виконаний у техніці дереворізу у 2013 році Василем Євдокимовичем Перевальським — видатним Народним художником України, Академіком Національної академії мистецтв України. Митець особисто відвідав захід та розповів про глибокі сенси, які він вкладав у цю картину, що стала особливим дарунком для Посольства Киргизької Республіки.
Практичну частину дискусії провели провідні українські психологи — кандидати наук Геннадій Мустафаєв та Катерина Гольцберг разом із ідеологом та модератором заходу Леніє Ібрагімовою. Вони детально розглянули повісті «Тополенька моя в червоній хустці», «Червоне яблуко» та «Джаміля». Аналізуючи моделі поведінки героїв, експерти дослідили вічний вибір між почуттям та обов’язком, цінність внутрішньої свободи, а також феномен того, чому гуманістичні ідеї киргизького класика так глибоко резонують в Україні сьогодні.
Ця подія стала яскравим прикладом ефективної культурної дипломатії та солідарності між народами.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати