Російська економіка стояла на порозі кризи, проте інтервенція в Ірані кардинально все змінила. Вартість нафти на рівні 100 дол. і послаблення санкцій йде на користь Москві.
Президент Росії Володимир Путін / © Associated Press
Атаки США та Ізраїлю на Іран спровокували підйом цін на нафту, що обернулося несподіваним фінансовим прибутком для Кремля. Президент Росії Володимир Путін отримує фінанси на продовження війни супроти України.
Про це повідомляється у матеріалі Politico.
Інтервенція в Ірані надала Росії можливість фінансувати війну в Україні
Путін розпочав новий рік, зіткнувшись із непростим вибором: або зменшувати розмах війни супроти України, або наражатися на серйозні економічні наслідки для країни. Однак обставини швидко змінилися. Атаки США та Ізраїлю на Іран викликали стрімке зростання глобальних цін на нафту — основне джерело надходжень до російського бюджету. Це суттєво полегшило Кремлю забезпечення фінансування війни.
Після того як Ізраїль атакував іранські нафтові родовища минулими вихідними, світові ціни на нафту злетіли вище 100 дол. за барель. Це найбільший показник з літа 2022 року, коли ринки бурхливо відреагували на масштабне вторгнення Росії в Україну.
Для російської економіки такий стрибок став своєрідним грошовим бонусом у момент, коли витрати на війну, яка триває вже четвертий рік, почали генерувати ризик внутрішньої економічної скрути.
Попри те, що напад на Іран може поставити під питання запевнення Москви про підтримку союзників, він водночас вже приносить зиск російській економіці і, відповідно, її військовій кампанії супроти України. В результаті Кремль може опинитися серед головних бенефіціарів розгортання конфлікту на Близькому Сході.
Російська економіка — від проблем до «рятівного круга»
Ще кілька тижнів тому погляди серед російської економічної верхівки були досить песимістичними. Бюджетні розрахунки Міністерства фінансів РФ на 2026 рік ґрунтувалися на орієнтовній вартості 59 дол. за барель нафти Urals — основної експортної марки держави. Але вже в січні надходження від енергоресурсів впали до найнижчого з 2020 року рівня, що ще більше погіршило ситуацію з податковими надходженнями.
На економіку постійно чинили тиск західні санкції, високі відсоткові ставки та нестача робочої сили. На цьому тлі суперечності між Міністерством фінансів і Центральним банком щодо шляхів стабілізації ситуації ставали все більш помітними.
«Це було далеко не катастрофою. Але уряд стикався зі складними дилемами: необхідно було скорочувати видатки, збільшувати податки і навіть обмірковувати можливість певного зменшення військових витрат», — зазначив старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія — Євразія Сергій Вакуленко.
Разом з тим, припинення війни супроти України навіть не розглядалося. За словами Вакуленка, все ж ставало очевидно, що навіть у військових витратах Росії доведеться «дещо заощаджувати».
Ситуація стрімко змінилася після нападів Ізраїлю та США на Іран. Тегеран здійснив удари у відповідь, конфлікт швидко переріс у регіональний, а судноплавство через Ормузьку протоку фактично припинилося. Це й спричинило новий підйом цін на нафту.
«Несподівано Москва отримала цей презент. Вони здобули свій рятівний круг», — заявив колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов, який нині перебуває в еміграції та критикує Кремль.
За його словами, російські посадовці зараз «дуже, дуже раді».
Експорт російської нафти — зростання цін і анулювання санкцій
Через західні санкції Росія раніше була змушена продавати нафту зі значними знижками. Тепер же її сировина може продаватися навіть за вищою ціною, оскільки ключові покупці — Індія та Китай — поспішають забезпечити стабільні постачання.
Більш того, це відбувається практично за згодою США. Минулої п’ятниці Міністерство фінансів США надало Індії 30-денний дозвіл на закупівлю російської нафти, щоб «забезпечити надходження нафти на світовий ринок».
Наступного дня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати можуть «скасувати санкції з іншої російської нафти», що стало радикальною зміною політики в порівнянні з минулим роком, коли Вашингтон карав країни за придбання російських енергоносіїв.
Кремль, зі свого боку, намагається максимально використати ситуацію.
Чи врятує криза в Ірані економіку РФ?
Втім, фахівці енергетичного ринку застерігають, що Москві ще рано святкувати перемогу. Те, чи стане криза навколо Ірану справжнім спасінням для російської економіки, безпосередньо залежить від того, як довго триватиме конфлікт.
За словами Мілова, щоб це дійсно змінило ситуацію в економіці, ціни на нафту мають утримуватися на поточному рівні приблизно рік.
«Один-два місяці високих цін, безумовно, допоможуть, але це її не визволить», — сказав він.
Короткочасний стрибок цін лише «допоможе відкласти складні рішення», додав Вакуленко.
Є й інший чинник, який може грати на користь Москви: з кожним днем бойових дій США виснажують запаси озброєнь, на які покладається Україна для свого захисту. За повідомленнями медіа, Росія передає Ірану розвідувальні відомості, які можуть допомагати йому наводити удари по американських військових кораблях і літаках.
Вбивство лідера Ірану Алі Хаменеї внаслідок американсько-ізраїльського авіаудару могло підірвати запевнення Москви захищати своїх союзників. Проте врешті-решт Путін може вирішити, що це була ціна, яку варто було заплатити.
Від інтервенції в Ірані виграє і Китай
Видання WP також зазначає, що війна США та Ірану найбільш вигідна Росії та Китаю. Москва наживається на стрибку цін на нафту та ослабленні санкцій. Разом з тим, інтенсивне застосування ракет ППО (зокрема Patriot) створює дефіцит озброєння, критично важливого для України.
Поки Вашингтон відволікається на Близький Схід, Китай випереджає США у 66 із 74 ключових технологій, домінує на ринку електроніки та дронів, а також прискорено модернізує армію для можливого конфлікту навколо Тайваню до 2027 року.
Інтервенція в Ірані — останні новини
Корпус вартових ісламської революції повідомив, що від 10 березня європейські та арабські країни отримають вільний прохід через Ормузьку протоку лише за умови вислання послів США та Ізраїлю і розриву з ними дипвідносин. Наразі через цей стратегічний шлях проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та газу, тому ринки напружено стежать за сотнями заблокованих суден в очікуванні розв’язки.
Радники президента США Дональда Трампа закликають його знайти спосіб виходу з війни з Іраном через стрибок цін на нафту, ризик втрати підтримки виборців та загрозу для майбутніх виборів до Конгресу. Хоча сам американський лідер заявив 9 березня про випередження графіка операції Epic Fury та можливість її швидкого фіналу, він не назвав конкретних термінів і допускає подальші удари, зокрема у разі блокади Ормузької протоки.
В адміністрації Трампа відзначають, що швидкий вихід малоймовірний, поки Тегеран продовжує атаки, а Ізраїль наполягає на продовженні операції.