Незважаючи на втрати озброєння в Україні, Москва вдосконалила комплекси та підготувала особовий склад для протидії новітнім загрозам.
Протистояння НАТО-Росія / © ТСН.ua
Затяжна війна в Україні спричинила дивовижний наслідок: попри серйозні втрати техніки, російська система зенітної оборони (ППО) зазнала змін і стала набагато загрозливішою для ймовірних противників, включно з Північноатлантичним блоком.
Про це повідомив аналітик з питань повітряних сил Джастіна Бронка з Королівського інституту об’єднаних служб Великої Британії (RUSI) для Business Insider.
За інформацією експерта, хоча українські оборонні відомства успішно знищили чималу частину російських пускових установок та радіолокаційних станцій, Москва не втратила боєздатності в цій сфері. Навпаки, Кремль продовжує випускати передові комплекси та інтенсивно тренувати нові команди.
Основна небезпека полягає в тому, що російські оператори ППО здобули унікальний реальний бойовий досвід, якого не мають військовослужбовці більшості держав НАТО. Росіяни удосконалили програмне забезпечення, скоригували тактику і навчилися швидше реагувати на небезпеки.
Які комплекси становлять ризик для НАТО
Аналітики звертають увагу на значне технічне посилення супротивника. Зокрема, введення в дію зенітних ракетних систем С-350 «Витязь» суттєво збільшило мобільність і вогневу потужність російської ППО.
До того ж, окупанти покращили взаємодію наземних систем із повітряною розвідкою. Інтеграція з літаками далекого радіолокаційного виявлення А-50У дає змогу росіянам бачити повітряні об’єкти на значно більших дистанціях. Ефективно переглядати простір навіть на малих висотах. А також оперативно наводити ракети на літаки супротивника, перебуваючи у відносній безпеці.
У чому складність для НАТО
Бронк підкреслює, що щільно інтегрована та ешелонована наземна ППО Росії створює суттєву проблему для доктрини НАТО, яка базується на досягненні абсолютної переваги в повітрі.
«Незважаючи на те, що західні сили мають докладні розвідувальні відомості про сильні та слабкі сторони російських ППО, їхніх доступних ресурсів поки що недостатньо, щоб швидко та гарантовано нейтралізувати цю загрозу в разі прямого зіткнення», — зазначає експерт.
Війна в Україні довела, що наземна протиповітряна оборона є важливим чинником на полі бою. Досвід і адаптація російських сил значно ускладнюють будь-які можливі операції НАТО в Європі, вимагаючи від Альянсу перегляду стратегій, ретельного планування та значних зусиль для подолання ворожого захисту.
Нагадаємо, під час масштабних навчань НАТО Hedgehog 2025, які відбувалися в травні минулого року в Естонії, українські військові продемонстрували ефективність сучасних бойових підходів у протистоянні переважаючим силам умовного противника. Про цей випадок писало видання The Wall Street Journal.
За одним із сценаріїв бойова група НАТО у складі британської бригади та естонської дивізії чисельністю кілька тисяч військових проводила наступальні дії. У ролі умовного противника виступала команда з 10–12 бійців ЗСУ, які за допомогою дронів за пів дня умовно знищили 17 одиниць бронетехніки та завдали 30 ударів по інших цілях. При цьому натівські підрозділи не змогли встановити позиції, з яких їх атакували.
Координатор безпілотних систем Естонської ліги оборони Айвар Ханніотті назвав результати для сил Альянсу «жахливими», зазначивши, що за умов реального бою такі втрати могли б дорівнювати двом батальйонам за добу.
Як з’ясувалося, наступальні підрозділи не врахували високий рівень прозорості сучасного поля бою через активне застосування безпілотників і недостатньо приділили увагу маскуванню техніки та позицій.
Українська сторона під час навчань використовувала систему управління полем бою Delta, яка забезпечує збір і аналіз розвідувальних даних у режимі реального часу та дає змогу швидко формувати «ланцюг ураження». В Естонії зазначали, що цей досвід став показовим прикладом того, як Україна може посилювати безпеку європейських партнерів завдяки практичним напрацюванням сучасної війни.