Фахівці виявили, чому праця в офісі сприймається як менш знесилююча, ніж невидима робота по дому.
Прибирання / © unsplash.com
Неоплачувана робота вдома – від готування їжі до поїздок з дітьми до лікаря – перетворилася на прихований тягар, що викликає постійну втому. Науковці з Осакського міського університету встановили: саме “друга зміна” у побуті, а не робота в офісі, є основним чинником, що впливає на якість сну жінок.
Про це повідомляє neurosciencenews.com
Чому представниці прекрасної статі недостатньо відпочивають
За результатами дослідження, 90% жінок щоденно зайняті хатніми клопотами, в той час як серед чоловіків цей показник складає лише 40%. Безперервне когнітивне багатозадачне виконання не дає змогу мозку “відключитися” навіть вночі. Жінки прокидаються з відчуттям втоми, оскільки їхній сон не приносить відновлення сил.
“Для жінок сумарна кількість робочих годин на добу є більш вагомим фактором, що визначає поганий сон і слабкий психічний стан, ніж просто кількість оплачуваних робочих годин”, – стверджує професор Акіко Морімото.
Ця “невидима” робота створює базовий рівень напруги, який не зникає після завершення трудового дня. Дослідники пояснюють: організація графіка і контроль за домом виснажують психіку більше, ніж офісні “терміни здачі проєктів”.
Для вирішення проблеми вчені пропонують офіційно вимірювати обсяг домашньої праці в державних даних.
Професор Нахо Сугіта переконана: “Включення цих даних у розробку стратегії допоможе зменшити нерівність у сфері охорони здоров’я та досягти гендерного балансу”.
Визнання хатніх справ повноцінною працею – це перший крок до інституційних змін, таких як зменшення робочого тижня та покращення системи піклування про дітей, що дозволить жінкам врешті-решт мати право на відпочинок.
Нагадаємо, в Україні спостерігається тривожна тенденція – ожиріння швидко “молодшає” через малоактивний спосіб життя та масовий перехід на віддалену роботу.
За словами ендокринологів, найбільшу небезпеку становить не тільки надмірна вага, а й скупчення вісцерального жиру, що збільшує ризик інсулінорезистентності, гормональних збоїв і серцево-судинних захворювань. Особливо уразливими є чоловіки після 30 років і жінки в період менопаузи.
Спеціалісти також підкреслюють, що інсулінорезистентність може розвиватися навіть без надмірної ваги – через стрес, брак сну та розлади харчової поведінки.