Мовчання після дводенної зустрічі диктаторів стало ознакою серйозного розбіжності між Путіним та Лукашенком.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко та глава Кремля Володимир Путін / © Associated Press
Дводенні закриті переговори глави Кремля Володимира Путіна та самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка супроводжувалися повною інформаційною тишею та відсутністю традиційних спільних заяв і фотографій. Це може свідчити про те, що Росія отримала рішучу відмову від білоруської сторони, зокрема, щодо надання території для нового наступу Росії на Україну.
Таку думку висловив керівник аналітичного центру «Ділова столиця», політолог Вадим Денисенко у своєму Facebook-акаунті.
Провал переговорів та втрачений плацдарм
Єдиною актуальною темою цих закритих зустрічей була війна та ступінь залученості Білорусі до подальших ескалацій. На думку Денисенка, Путін навряд чи вимагав безпосередньої участі білоруської армії у бойових діях проти України, однак не є таємницею, що для відтворення сценарію масштабного вторгнення 2022 року йому вкрай необхідний плацдарм на території Білорусі. Але схоже, що Лукашенко відмовив Путіну у використанні білоруських земель, так само як і у відновленні роботи стратегічних ретрансляторів для дронів.
«З високою ймовірністю, можна припустити, що Лукашенко відмовив», — зазначив аналітик.
Водночас, про жодні проєкти прискореної інтеграції в поточних геополітичних умовах не йшлося. Показова відсутність результатів дводенних обговорень підтверджує глибокий розкол у баченні подальшого розвитку конфлікту. Очільник Кремля опинився в ситуації, коли він фізично не спроможний змусити свого партнера до активніших дій, принаймні протягом найближчих кількох місяців.
Китайський фактор та паливний важіль
На думку експерта, така сміливість білоруського лідера базується на двох ключових чинниках: твердій позиції Пекіна та критичній залежності росіян від імпорту білоруського палива. Під час нещодавнього візиту китайської делегації до Мінська Олександру Лукашенку передали особисте послання, в якому китайський лідер Сі Цзіньпін, ймовірно, чітко окреслив «межі дозволеного» для його режиму.
«Китай інвестує в Білорусь не для того, щоб бути відірваним від ЄС. Будь-які воєнні дії з території Білорусі, як проти України, так і проти європейців, означатимуть закриття кордонів. А це точно не відповідає інтересам Китаю», — пояснив Денисенко.
Він додав, що натомість нині активно розробляються нові логістичні шляхи, якими білоруський експортний калій може бути транспортований через порти балтійських країн безпосередньо до Сполучених Штатів. Збереження такого тендітного балансу дозволяє Лукашенку вкотре призупинити навіть внутрішні обговорення щодо неминучого транзиту влади.
«Граючи між трьома державами, Лукашенко має змогу сказати Путіну „Ні“», — наголосив експерт.
Нагадаємо, Лукашенко відвідав Путіна після звернення не залучати Білорусь до війни. Зустріч диктаторів відбулася в надзвичайно напруженому контексті через спроби Кремля втягнути Білорусь у військові дії проти України.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати