Як вилікувати дідімеллу на малині, якими засобами і коли слід обробляти.
Дідімелла малини
Що собою являє дідімелла, початкові симптоми зараження, чинники розповсюдження
Дідімелла, котру в народі часто іменують пурпуровою плямистістю стебла, вважається однією з найбільш небезпечних хвороб малинників.
Основною причиною хвороби виступає патогенний гриб Didymella applanata Sass. Насамперед уражаються молоді паростки цьогорічного приросту, на нижній частині котрих, здебільшого біля бруньок, з’являються фіолетові плями. З плином часу хвороба поширюється і на листя: його гілочки набувають фіолетового відтінку, а на пластинах розростаються коричневі зони з вираженою жовтою облямівкою.
З розвитком хвороби плями збільшуються в розмірах і піднімаються вище, часом охоплюючи стовбур суцільним кільцем. На паростках минулого року плями стають коричневими, а очевидною ознакою ураження є відшарування шкірки.
Грибок знищує тканини стебла, що суттєво ускладнює транспортування поживних речовин. Після зимового періоду на пошкоджених зонах виникають глибокі розколини, а пагін може цілком засохнути ще до початку плодоношення. Знесилені кущі стають легкою здобиччю для малинової стеблової галиці, що в сукупності може призвести до повної втрати ягідника.
Навіть при незначному ураженні ягоди стають меншими, а через відмирання бруньок у нижній частині стовбура плодоношення переміщується на саму верхівку. Грибок має здатність зберігатися в ґрунті тривалий час (8–10 років). Слід враховувати, що Didymella також вражає огірки (аскохітоз) та помідори (рак стебла), тому вони є небажаними сусідами для малини.
Патоген зимує на уражених залишках рослин, в опалому листі та у верхньому прошарку ґрунту. Спори атакують молоду поросль вже на початку літнього сезону при температурі вище +15°С та підвищеній вологості. Вітер може розносити інфекцію на відстань до десятків метрів.
Розвитку дідімелли сприяють загущені насадження, низинні ділянки та надмірне використання азотних добрив, котрі роблять тканини рослин занадто вразливими.
Дідімелла на малині
Ефективні та часткові способи подолання дідімелли
Зважаючи на складність лікування, багато садівників змирилися з втратами, однак хворобу можна здолати, якщо використовувати комплексний та систематичний підхід.
У випадку повного зараження найбільш результативним способом є повне зрізання кущів біля основи. Важливо не залишати пеньків, обрізаючи стебла трохи нижче рівня землі. Після цього кореневища можна пересадити на нову сонячну ділянку з відстанню між рослинами не менше 1 метра.
Якщо хвороба проявилася тільки на окремих гілках, їх видаляють відразу після закінчення плодоношення. Всі зрізані гілки, старе листя та матеріали для мульчування необхідно негайно знищити вогнем.
Сезонний план лікувально-профілактичної обробки малини
Успішна боротьба з дідімеллою вимагає від садівника відповідальності протягом усього року. Оскільки грибок здатний виживати в найбільш несприятливих умовах, захисні заходи повинні бути послідовними та залежать від етапу розвитку рослини.
Осінній етап: знищення інфекції до зимового періоду
З завершенням активного сезону, на початку листопада настає час для найбільш інтенсивної обробки. У цей період малинник обприскують концентрованим 7% розчином сечовини (700 г добрива на 10 літрів води). Така велика концентрація азоту фактично спалює спори грибів на листі та пришвидшує його опадання. Для посилення ефекту до сечовини часто додають залізний купорос (300 г на 10 л). Після повного опадання листя рекомендовано провести додаткове обприскування пагонів та ґрунту 1% мідним купоросом. Важливо чітко дотримуватися дозування: використання 2-3% розчину мідного купоросу є небезпечним, оскільки висока концентрація може пошкодити тонку кору та чутливі бруньки малини.
Рання весна: захист у період пробудження
Наступний дуже важливий етап припадає на кінець березня або початок квітня, доки рослина ще знаходиться у стані спокою. Садівники проводять повторну викорінювальну обробку 1% мідним купоросом або 7% сечовиною. Як тільки бруньки починають набухати, переходячи у фазу «зеленого конуса», застосовують контактні засоби на основі міді, такі як Медян Екстра, Купроксат, Скор, Хорус, котрі формують на поверхні рослин захисний шар.
Початок літа: захист молодої порослі
З настанням стабільної теплої погоди, коли молода поросль виростає до 20–30 см, настає час для системних фунгіцидів. Такі засоби як «Скор» або «Магнікур Сенсейшн» проникають у тканини рослин і забезпечують захист на період не менше трьох тижнів. Також у цей період, безпосередньо перед цвітінням, варто використовувати «Топаз» або «Джек Пот», котрі надійно захищають молоді паростки від проникнення грибка в час його найбільшої активності.
Середина літа: біологічний захист та провітрювання
В розпал плодоношення застосування агресивних хімічних речовин заборонено. У цей період використовують біопрепарати на основі сінної палички: «Фітоспорин-М», «Фітоцид-р» або «Бітоксибацилін». Їх необхідно використовувати систематично, кожні 10–15 днів. Одночасно проводять гігієнічні заходи: видаляють слабку поросль, залишаючи лише 6–8 найміцніших пагонів, та обривають листя на висоті до пів метра від землі для поліпшення циркуляції повітря.
Кінець літа та початок осені: відновлення та стійкість
Відразу після завершення збору врожаю необхідно вирізати всі гілки, що дали плоди, та пагони з ознаками ураження. Після очищення ділянки молоду поросль обробляють препаратами «Хорус» або «Мобіль», котрі ефективні навіть за прохолодної погоди (від +3 до +18°С). Для підвищення імунітету перед заморозками, до розчину додають антистресові препарати, такі як «Епін-Екстра» чи «Мегафол», та калійні добрива (монофосфат калію або сульфат калію). Калій зміцнює клітинні стінки малини, роблячи її більш стійкою до майбутніх атак патогенів.