Стресові стани, мобільні пристрої та невпинний потік інформації можуть призводити до того, що наш мозок залишається активним навіть у нічний час. Професорка пояснила, чому це спричиняє пробудження та що допомагає подолати це явище.
Причини нічних пробуджень о 2-й годині / © iStock
Багато хто вважає раптові нічні пробудження, особливо близько другої години ночі, просто збігом обставин. Однак, професорка анатомії з Брістольського університету, Мішель Спір, пояснює, що така особливість може бути пов’язана з функціонуванням еволюційних механізмів виживання.
Про це інформувало видання Mirror.
Як роз’яснює досліниця, мозок не засинає автоматично лише тому, що тіло відчуває втому. Під час тривалих періодів стресу фізичне виснаження та безсоння часто співіснують. Це відбувається через те, що реакція на небезпеку, яка колись була ключовою для виживання людини, продовжує функціонувати і в сучасності.
За словами професорки, коли мозок інтерпретує ситуацію як загрозливу, активується мигдалеподібне тіло – ділянка мозку, що запускає реакцію «бий або тікай». У цей момент організм виділяє гормони стресу, такі як адреналін та кортизол. Це призводить до прискорення серцебиття, підвищення частоти дихання та загострення уваги.
Дослідниця зазначає, що в давні часи така реакція була короткочасною і допомагала втікати від хижаків, усувати природні загрози чи долати конфлікти. Натомість, сучасні загрози мають зовсім іншу природу. Робочі завдання продовжують надходити, смартфони не дозволяють повністю відключитися від справ, а соціальні мережі постійно підтримують стан напруги та порівняння з іншими.
Внаслідок цього системи мозку, відповідальні за неспання, можуть залишатися частково активними протягом тривалого часу. Як підкреслює професорка, сон – це не просто стан відсутності активності. Щоб заснути, мозок повинен свідомо «знизити» рівень пильності. Однак, якщо людина перебуває в стані хронічного стресу, цей процес зазнає порушень.
За твердженням Спір, у такій ситуації мозок продовжує аналізувати обставини, передбачати можливі події та ніби готуватися до потенційних проблем, навіть коли тіло вже потребує відпочинку. Саме тому люди можуть відчувати дивне поєднання значного фізичного виснаження та нав’язливих думок, які заважають заснути або спричиняють пробудження вночі.
Ще одним фактором є порушення природного добового ритму кортизолу. Зазвичай, рівень цього гормону зростає вранці, сприяючи пробудженню, а ввечері поступово знижується. Однак, за умов тривалого стресу, цей механізм може бути порушений, що призводить до тривалішого перебування організму в стані готовності.
Окрім стресу, негативний вплив мають і сучасні звички. Професорка пояснює, що штучне освітлення пригнічує вироблення мелатоніну – гормону, який регулює сон. Водночас, користування смартфонами перед сном та так званий “doomscrolling” (безперервне переглядання негативних новин) забезпечують мозок нескінченним потоком нової інформації, емоцій та невизначеності, що підтримує його активність.
Для покращення якості сну, дослідниця рекомендує дотримуватися стабільного графіка дня, зменшувати кількість стимулів у вечірній час, регулярно займатися фізичною активністю, проводити більше часу на денному світлі та обмежувати використання екранів перед сном. За її словами, такі звички допомагають мозку отримати сигнал про те, що ніч призначена для відновлення, а не для постійної настороженості.
Крім того, професорка зазначає, що одним із найдієвіших методів боротьби з безсонням залишається когнітивно-поведінкова терапія, оскільки вона допомагає розірвати порочне коло тривоги та порушень сну.
Насамкінець, Спір наголошує: відчуття, коли тіло надзвичайно втомлене, а мозок продовжує працювати, не означає, що організм втратив здатність відпочивати. На її думку, це радше свідчить про те, що мозок надто добре адаптувався до життя в цифровому середовищі, яке практично ніколи не припиняє генерувати нові стимули.
Нагадаємо, вода – не єдиний напій, який може бути корисним після вечері. Експерти пояснили, що ще варто пити для підтримки травлення, а від яких напоїв краще відмовитися.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати