Свій четвертий день народження зустрічають однолітки широкомасштабного вторгнення — малюки, чиї перші дні минули у підвалах та підземних паркінгах. Журналістка ТСН Наталія Нагорна згадала, як чотири роки тому медики приймали роди при світлі ліхтарів, та вивідала, як зараз ростуть Мія та Едуард, котрі знають про «МІГи» та сховки більше, ніж про байки. Щодо демографічного спаду та нової надії у вигляді народженої 24 лютого 2026 року Вікторії — читайте у нашому матеріалі.

Пологовий в укритті / © ТСН
На цьому тижні четвертий рік від дня народження святкують діти, які з’явилися на світ 24 лютого 2022 року — ровесники широкомасштабної агресії.
Спеціальна кореспондентка ТСН Наталія Нагорна зустрілася з тими, хто став втіленням життя, яке неможливо спинити.
Мія: дитина, яка знає все про «МІГи» та сховища
Для Світлани 24 лютого почалося не з пологового залу, а з хаотичної втечі у підземний паркінг. У валізі, котру нашвидкуруч зібрав чоловік, замість дитячого одягу були «зайві речі»: канцелярський ніж, пляшка горілки та перше-ліпше простирадло — на випадок, якщо пологи почнуться прямо на бетоні підземного паркування.
Мія народилася вже через 12 годин у пологовому будинку, під акомпанемент ракетних обстрілів. Її перша ніч пройшла у підвалі.
Світлана, мати Мії: «Вона не поспала жодного дня у своєму ліжечку, яке ми готували. Вагітність раптово перервалася цим шоком. Раніше я говорила російською, але в день народження доньки все змінилося. Я не хотіла, щоб моя дитина заговорила мовою загарбника».
Сьогодні 4-річна Мія — знавець з безпеки. Вона точно знає: якщо злетів «МіГ» — це великий літак, від якого слід ховатися. Вона дякує «воїнам із ЗСУ» та співає «Щедрика», хоча її дитинство — це «календар війни».
Едуард: швидкий початок і окупація
Мама Едуарда почала народжувати о 4:20 ранку — якраз тоді, коли на Київ падали перші ракети. Через стрімкі пологи лікар навіть не встиг зробити знеболення. Коли хлопчик з’явився на світ, батькам сказали: «Почалася війна».
Родина намагалася виїхати до родичів на Сумщину, але опинилася прямо в окупації. У холодному підвалі мама не знала, чим годувати малюка, коли зникло молоко.
Євген, батько Едуарда: «Війна — це такий самий етап життя, як народження чи смерть. Ми навмисно не кажемо йому про бойові дії, хочемо вберегти. Але слова „сирена“ та „укриття“ він знає з дитячого садка — там це частина буття».
Пологові зали в підземних приміщеннях
Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини згадує перші тижні вторгнення як безперервний марафон у підвалі. Старе ліжко — єдине, що пройшло у вузькі двері сховку — стало місцем народження сотень українців.
Лікарі пам’ятають не лише страх, а й невеликі радощі: як готували каструлі олів’є для породіль та дарували тюльпани на 8 березня просто у підземеллі.
Демографічний розрив: За словами академіка В’ячеслава Камінського, Україна зараз переживає «демографічний спад». Якщо раніше в країні реєстрували 500 тисяч пологів на рік, то зараз ця цифра втричі менша. Однак з’являються нові перспективи:
-
У пологових будинках зараз народжується більше хлопчиків (близько 60%).
-
Запрацювала програма збереження біоматеріалу для військовослужбовців: вже проведено перші 15 програм, щоб діти захисників народжувалися, попри будь-які обставини.
Вікторія — ім’я для перемоги
24 лютого 2026 року. У тому самому пологовому будинку, де 4 роки тому лікарі приймали перших «дітей війни», з’являється нова українка. Батьки вже вибрали їй ім’я.
Батько новонародженої: «Вона боролася всю вагітність. Ми вирішили назвати її Вікторія. Вона перемогла, і ми хочемо, щоб країна перемогла. Віримо, що вона житиме вже в мирному світі».
Життя триває. Незважаючи на 12 років війни та 4 роки великого терору, в Україні продовжують народжуватися люди. І в їхніх перших криках — найгучніший протест проти будь-яких намагань нас знищити.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 новини 27 лютого. Переговори про мир! Де “сидить” Галущенко? Орбан і Фіцо хочуть “Дружбу”