У Миколаєві, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ), за державної підтримки розпочалася робота над проєктом з діджиталізації археологічної спадщини регіону.
Археолог та старший викладач кафедри історії ЧНУ, Кирило Горбенко, який досліджує давнє городище «Дикий сад», повідомив Укрінформу, що головна мета — створення електронної бази даних та 3D-копій артефактів з трьох визначних археологічних пам’яток області.
Йдеться про первісну стоянку біля села Анетівка у Вознесенському районі, городище «Дикий Сад» фінальної бронзової доби у Миколаєві, та античний поліс Борисфен, розташований на острові Березань.
«Колектив науковців Чорноморського національного університету імені Петра Могили під керівництвом доктора історичних наук Олександра Тригуба розпочав реалізацію проєкту «Систематизація та цифровізація археологічної спадщини Миколаївщини (за матеріалами стоянки Анетівка 2, городища «Дикий Сад» та полісу Борисфен)». Ці об’єкти національної культурно-історичної спадщини ілюструють ключові періоди розвитку давнього населення півдня України, починаючи від кам’яної доби до античних часів», — зазначив Горбенко.
За його словами, це значуща подія для археології, оскільки Миколаївщина є одним з українських регіонів, де сконцентровано пам’ятки різних історичних епох, що свідчать про безперервну присутність людей на цій території протягом тисячоліть. Завдання проєкту полягає не лише у збереженні та описі археологічних знахідок, але й у формуванні сучасної цифрової архівної бази культурної спадщини краю.
«Я завжди наголошував, що ці землі ніколи не були незаселеними. Тут проживали люди в різні епохи. Анетівка добре відома далеко за межами України і вважається однією з фундаментальних палеолітичних пам’яток Європи. Острів Березань та стародавнє місто-держава «Ольвія» пов’язані з першими грецькими поселеннями у Північному Причорномор’ї. А між ними знаходиться ще одна надзвичайно важлива пам’ятка — городище «Дикий Сад», яке представляє пізній етап бронзової доби», — підкреслив науковець.
Саме ці три об’єкти лягли в основу нового проєкту, реалізація якого стала можливою завдяки державній підтримці. «Університет здобув цей проєкт у рамках конкурсу наукових досліджень, що фінансується з державного бюджету. І це вперше під час повномасштабної війни, коли кафедра історії та археологічна лабораторія ЧНУ отримали таку вагому державну допомогу», — пояснив Горбенко.
Він додав, що над проєктом працює команда, яка об’єднує істориків, археологів та фахівців з комп’ютерних наук. Вони створять велику електронну базу даних та каталог археологічних знахідок.
Йдеться про матеріали з трьох пам’яток, що представляють різні історичні періоди — від палеоліту, тобто від найдавніших поселень на території сучасної Миколаївщини близько 20 тисяч років тому, до античної доби. Робота триватиме з 2026 по 2028 рік.
За цей період науковці планують оцифрувати від 500 до 1000 екземплярів з кожного археологічного комплексу. Для Анетівки це будуть переважно кам’яні знаряддя праці, для «Дикого Саду» — кераміка та вироби з бронзи, а для Березані — артефакти античної доби. Наразі всі ці знахідки зберігаються у фондах Миколаївського обласного краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв. До реалізації проєкту також долучився Інститут археології Національної академії наук України.
Одним із ключових напрямків проєкту стане розробка цифрових тривимірних моделей археологічних знахідок. Використовуючи технології 3D-моделювання, науковці планують створити електронні копії найцінніших артефактів, які можна буде застосовувати в освітньому процесі, наукових дослідженнях та для популяризації історії регіону.
Також передбачено створення двомовного каталогу українською та англійською мовами, з ілюстраціями та описами найважливіших знахідок. «Нам важливо не тільки зберегти ці предмети, але й зробити їх доступними для широкої аудиторії. Це сприятиме популяризації історії Миколаївщини та демонстрації її значення в європейському історичному контексті», — підкреслив археолог.
Ольвія сьогодні: пожежі, вибухи, «чорні» археологи та склеп як укриття
На його думку, проєкт набуває особливого значення саме в умовах війни, коли дослідження на деяких пам’ятках фактично неможливі через безпекову ситуацію. «Тому ми використовуємо цей час для глибокого вивчення матеріалів, отриманих під час попередніх експедицій», — пояснив він.
Науковець переконаний, що діджиталізація археологічної спадщини стане важливим кроком у збереженні історичної пам’яті регіону та її поширенні як в Україні, так і за її межами.
Як повідомлялося раніше, на Миколаївщині було закрито провадження щодо незаконного розкопування скіфського кургану IV століття до нашої ери.