З 20 травня в Україні посилили контроль за працею лікарів первинної ланки. Чому не буде направлень за дзвінком, звідки виникли черги та чому обмежили доступ до КТ і МРТ.
В Україні змінили правила приймання у сімейних лікарів / © pexels.com
В Україні збільшується нагляд за тим, яким чином сімейні лікарі використовують медичні інформаційні системи. Відтепер вони не мають права передавати дані для авторизації в системі своїм медичним сестрам чи контактувати з пацієнтами без офіційного попереднього запису. У відповідному міністерстві це пояснюють посиленням захисту персональних даних і кібернетичної безпеки.
Про це йдеться у матеріалі журналістки ТСН Ірини Маркевич.
Нові правила відвідування сімейного лікаря: що говорять медики
Сімейна лікарка пані Тетяна визнає, що медична спільнота дещо хвилюється. Відсьогодні вона особисто пильнує за кібербезпекою через свій особистий акаунт у МІС. Передавати паролі, залишати систему увімкненою чи дозволяти медсестрі вносити дані відтепер — строго заборонено. Хоча ще вчора вони працювали у звичній співпраці: лікар оглядає пацієнта, а медсестра одночасно «клацає» в комп’ютері, оформлюючи документи.
Тетяна Криворучек, лікарка загальної практики, сімейна лікарка: «Навантаження зростає. Раніше медсестра могла оформити направлення, рецепт. Я могла оглядати наступного пацієнта. Тепер, поки я не здійсню всі необхідні процедури з одним пацієнтом, я не можу переходити до іншого».
Це неминуче збільшує час прийому і збільшує чергу біля кабінету. Раніше медсестри брали на себе всю технічну роботу, але в НСЗУ стверджують: така практика була нелегальною.
Наталя Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ): «Там немає технічної поточної роботи в інформаційних системах. Кожен етап у системі пов’язаний з компетенцією саме сімейного лікаря, і тому працювати в системі може лише сімейний лікар. Він персонально несе відповідальність за всі дії в електронній інформаційній системі».
Складність із записом: е-направлення за телефоном більше не буде
Кожен контакт лікаря з пацієнтом тепер має бути чітко задокументований у системі через офіційний талон.
Ірина Маркевич, кореспондентка ТСН: «Від сьогодні неможлива ситуація, коли ви телефонуєте своєму сімейному лікарю і просите, щоб вам віддалено передали електронне направлення до вузького спеціаліста. Тепер обов’язково треба офіційно зареєструватися на прийом в електронній системі і лише потім починати спілкування з сімейним лікарем».
Безпосередньо розмова чи консультація можуть залишатися дистанційними (по телефону або через месенджери), — в цьому проблеми немає, пояснюють керівники амбулаторій. Але головна умова — під цю розмову у лікаря в системі має бути відкритий офіційний електронний запис на цей день.
Дисбаланс системи та брак вузьких спеціалістів
Ще складніша ситуація на вторинній ланці — у кардіологів, неврологів чи травматологів, яких критично не вистачає.
Пані Валентина намагалася потрапити до травматолога: «Від моменту запису до відвідування травматолога скільки часу мине? Місяць. До того лікаря, якого я хочу, у нього завжди багато людей».
У НСЗУ підкреслюють: пацієнт не може приходити до терапевта і категорично вимагати направлення до вузького спеціаліста. Це рішення приймає виключно сімейний лікар після вивчення анамнезу. Якщо причин недостатньо — він має лікувати пацієнта сам. Для цього реформа і започатковувалася.
Ірина Волошина, докторка медичних наук, професорка кафедри сімейної медицини Запорізького державного університету: «У всьому цивілізованому світі система так і побудована, що 8 з 10 проблем мають вирішувати на первинній ланці. А у нас дійсно спостерігається дисбаланс: коли голова заболіла — мені до невролога. До чого тут невролог? Сімейний лікар може з цим абсолютно впоратися».
Очільниця НСЗУ додає, що зараз проводиться ретельний моніторинг того, як лікарі використовують спеціалізовану ланку — як «додатковий буфер» чи як перестраховку для перевірки власних діагнозів. І цю ситуацію планують виправляти.
Заборона на безкоштовні КТ та МРТ: держава економить кошти
Найбільш суперечливим нововведенням стало те, що сімейним лікарям поступово зменшили або й зовсім закрили можливість безпосередньо направити пацієнта на дороговартісну діагностику:
-
комп’ютерну томографію (КТ);
-
магнітно-резонансну томографію (МРТ);
-
коронарографію;
-
біопсію та спірометрію.
У НСЗУ вважають, що виписувати такі направлення мають право лише вузькі спеціалізовані фахівці на вторинній ланці. Проте науковці переконані, що це лише ускладнює і затягує процес виявлення серйозних захворювань.
Професорка Ірина Волошина: «Тут також є певні незбалансованості, ми намагаємося відстоювати, щоб нам хоча б частково це дозволили, тому що ускладнюється діагностика раку легень. Навіть на спірометрію ми не можемо направити, поки не доїдеш до пульмонолога. Нам це теж не подобається, але держава економить гроші».
З 20 травня будь-яка дія в електронній системі охорони здоров’я міцно прив’язана до конкретного електронного підпису медика. Держава отримала повний контроль над кожним кроком сімейного лікаря, проте пацієнтам доведеться адаптуватися до нових реалій — триваліших прийомів, обов’язкових відвідувань і суворої звітності за кожне безкоштовне направлення.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 14:00 НОВИНИ 21 ТРАВНЯ! АТАКА НА СУМИ ТА ДНІПРО | Рекордне повернення УКРАЇНЦІВ! Успіхи СБС
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати