Призовники в Україні можуть зіткнутися з повторним оголошенням у розшук з боку ТЦК, навіть після сплати штрафів та скасування попереднього статусу. Юристи пояснили правомірність таких дій та способи захисту прав.
Повторний розшук від ТЦК / © Міністерство оборони
Чоловіків призовного віку в Україні ТЦК може внести до списку розшукуваних. Однак громадяни почали стикатися з повторними оголошеннями в розшук, навіть після того, як подібні ситуації були вирішені. Чи має ТЦК право двічі оголошувати особу в розшук?
Це питання розглянули на порталі Юристи.UA.
Чи має ТЦК право вдруге оголосити особу в розшук
Юристи наголошують, що якщо повторне оголошення в розшук відбулося з тих самих підстав, що й перше, такі дії ТЦК можуть бути неправомірними. Це стосується випадків, коли ТЦК оголошують громадян у розшук за порушення правил військового обліку.
Це вважається адміністративним правопорушенням, за яке спочатку накладається штраф. Якщо штраф не сплачено у встановлений термін, ТЦК може ініціювати адміністративний розшук, який не має статусу кримінального.
Адміністративний розшук діє протягом певного періоду і після його завершення або виконання вимог, він анулюється.
Один із чоловіків, який звернувся до юристів на порталі, розповів про схожу ситуацію: він уже сплатив штраф, але його вдруге оголосили в розшук за тією ж причиною.
«У Резерві з’явився розшук ТЦК після завершення бронювання, за неявку за повісткою (якої не було). Для швидкого вирішення питання перебронювання було подано заяву через Резерв+ щодо визнання порушення та сплати штрафу (50%). За 3 дні приходять сповіщення в Резерв: 1. Вас зняли з розшуку і 2. Є рішення по справі (сплатити штраф), а за 5 хвилин ще одне нове 3. Вас розшукує ТЦК — новий розшук», — написав користувач.
Юристи пояснюють, що такі повторні оголошення в розшук з боку ТЦК є порушенням законодавства.
Чоловіки, які зіткнулися з цією проблемою, мають два варіанти дій:
-
Повторно визнати порушення та очікувати, що розшук буде знято на довший термін. Це може бути доцільним, якщо ви займаєтеся оформленням бронювання.
-
Оскаржити дії ТЦК у судовому порядку.
У другому випадку суд може встановити законність повторного внесення до реєстру розшукуваних осіб.
Також юрист зазначив, що це може бути викликано певним технічним збоєм у роботі програми Резерв+, тому варто спробувати звернутися до служби підтримки.
«На жаль, такі ситуації трапляються. ТЦК у більшості випадків діють неправомірно, зокрема, це стосується оголошення військовозобов’язаних у розшук за неявку за неіснуючими повістками. Тому вам слід звернутися до ТЦК із заявою про закриття провадження у справі та видалення запису про порушення військового обліку з Реєстру. Якщо ТЦК не задовольнить заяву, тоді у такому разі або сплачуйте штраф, або оскаржуйте розшук ТЦК у судовому порядку», — зазначив адвокат Юрій Айвазян.
Мобілізація в Україні — останні новини:
Нагадаємо, в Україні тривають зміни у процесах військового обліку, і однією з дискусійних тем залишається надання відстрочки для працівників критично важливих підприємств.
Зокрема, керівники компаній все частіше вимагають від своїх підлеглих обов’язкового проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) перед поданням документів на бронювання.
Як пояснили адвокати на порталі «Юристи.UA», подібні вимоги від роботодавців є поширеними, але вони не мають законних підстав. Відсутність актуальних даних про проходження медогляду не є перешкодою для отримання статусу заброньованої особи.
Наприклад, під час бронювання через застосунок «Дія» автоматизована система перевіряє лише факт офіційного працевлаштування та наявність особи в реєстрах, тому відсутність позначки про проходження ВЛК не блокує процес.
В Україні триває мобілізація, і одним із найближчих нововведень може стати скорочення кількості чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК. Народні депутати повідомили, що Міноборони планує приділити особливу увагу цій категорії громадян.
Порушників мобілізаційного законодавства можуть почати розшукувати за аналогією з неплатниками аліментів. Нові механізми розшуку будуть працювати, зокрема, на основі масиву даних про чоловіків віком від 18 до 60 років з усіх державних реєстрів, проте наразі ця інформація є закритою.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати